Загружаем курсы валют от minfin.com.ua
зв'язатися з нами

Переатестація. 1:0 на користь системи?

Протягом майже всього минулого року в топі новин була тема атестації правоохоронців як одного з етапів реформування системи МВС. Як і у випадку з реформою органів прокуратури, атестація колишніх міліціонерів, які віднедавна називаються поліцейськими, так і не стала кадровим перезавантаженням. Про провал атестації працівників органів внутрішніх справ говорять заяви грузинських реформаторів, які її й ініціювали. На підтвердження їхніх слів стрічки новин продовжують рясніти повідомленнями про затримання чергового правоохоронця на хабарі, викритті працівників органів внутрішніх справ, які покривали наркоторгівлю чи організували злочинне угрупування, катували людей.

«PERSONA» вирішила дізнатися результати атестації працівників органів внутрішніх справ на Кіровоградщині.

За даними головного управління Нацполіції в області, офіційні результати атестації виглядають так:

атестацію проходило 1800 осіб, визнано такими, що:

відповідають займаним посадам   1478

заслуговують на підвищення  134

заслуговують на нижчу посаду  145

звільненню підлягало 44

звільнено  32

поновлено судами на посадах (на 1 січня 2017-го) 6

Як з’ясувалося, Кіровоградщина має безпосереднє відношення до так званого «міліцейського реваншу» в Україні, адже саме в нашій області стався прецедент, що поклав початок поновленню звільнених за результатами атестації поліціянтів у решті регіонів. Кіровоградський окружний адміністративний суд у березні минулого року вперше задовольнив позов про скасування рішення атестаційної комісії та поновив на посаді, за інформацією озвученою екс-головою Національної поліції України Хатією Деканоїдзе, старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу внутрішньої безпеки при ГУ Нацполіції у Кіровоградській області.

Вивчивши велику кількість винесених пізніше судових постанов щодо оскарження рішень атестаційних комісій, у нас склалося враження, що суди всіляко сприяли провалу реформуванню системи МВС і поновлювали усіх без винятку.

militsia_31_650x410

Наприклад, заступник начальника відділу Новоукраїнського відділу поліції, майор міліції був звільнений 1 вересня 2016 року згідно з рішенням атестаційної комісії. Під час тестування з загальних питань він набрав 14 балів із 60 можливих, а з професійних – 23 із 60 можливих. Тож атестаційна комісія одноголосно вирішила, що міліціонер не відповідає займаній посаді через низький рівень знань нормативної бази, професійних якостей та мотивації до вдосконалення службової діяльності. Але безпосереднє керівництво надало йому позитивні характеристики, з якими він пішов до суду і виграв. Той самий Кіровоградський окружний адміністративний суд 23 грудня 2016 року виніс постанову про поновлення його на посаді. В обґрунтуванні позову колишній правоохоронець вказав, що атестаційна комісія не навела обов’язкових критеріїв, зазначених в Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, що свідчили б про його службову невідповідність, а також, що «рішення атестаційної комісії є суб’єктивним, атестацію проведено з незрозумілим підходом до оцінювання його особистих, ділових та професійних якостей». Крім того, що атестацію було оголошено обов’язковою для всіх працівників Нацполіції України керівництвом МВС, заступник начальника відділу Новоукраїнського відділу поліції заявив,  що в обласного управління «не було жодних правових підстав включати його до списків поліцейських, які підлягають атестуванню». В постанові, винесеній суддею Любов’ю Хилько, що є у розпорядженні редакції, сказано, що «на думку суду, результати тестування не мають вирішального значення та мають оцінюватись разом з іншими матеріалами, що були подані до атестування». Служительці Феміди висновок атестаційної комісії видався непереконливим, натомість вона звернула увагу на те, що було проігноровано позитивні характеристики правоохоронця з місця роботи. Крім того, суддя Хилько зазначила, що «до атестаційних комісій були включені представники громадськості, щодо яких відсутні відомості про їх репутацію, вік, освіту, професійні та моральні якості, а відтак і про здатність об’єктивно та професійно оцінити службову діяльність поліцейських». У Постанові суду йдеться, що «процедура атестації була підмінена суб’єктивними враженнями від нетривалої співбесіди, лише на підставі якої прийнято рішення про службову невідповідність». Критично низькі бали, одержані за результатами тестування, і які послужили підставою для відповідного рішення комісії, суддю не переконали в протилежному. Вона постановила скасувати наказ про звільнення і виплатити позивачу компенсацію за вимушені прогули у розмірі 17 747,10 грн.

Цікавим є той факт, що різні судді, трактують законодавство під час розгляду аналогічних справ абсолютно по-різному, і, треба визнати, що трапляються винятки, коли все ж не на користь позивача. Наприклад, суддя того ж суду Роман Брегей не задовольнив позов звільненого оперуповноваженого Гайворонського відділення поліції Голованівського відділу поліції. Позивач просив суд визнати проведення атестації щодо нього протиправним та скасувати рішення атестаційної комісії. За результатами тестування він набрав 36 з 60 балів (загальні навички) і 24 з 60 балів (професійні знання). Суддя відмовив у задоволенні позову, оскільки, як вказано в постанові, атестація була законною.

Поновився через суд на посаді й начальник Олександрійського міського відділу поліції Олександр Кодак і згодом очолив Олександрійське районне відділення поліції. За результатами тестування з загальних питань він набрав 24 бали та 28 балів з питань, пов’язаних з професійною діяльністю. Однак суд першої інстанції, а також апеляційний постановили – відновити поліцейського на посаді. Його ж перебування на посаді керівника Олександрійського міськвідділу, до речі, запам’яталося скандальними сюжетами центральних телеканалів про те, що в нього під носом діяло злочинне угрупування з п’яти підлеглих на чолі з його заступником, які «кришували» наркоторгівлю.

Найпоширеніше формулювання у постановах судів, що стосуються скасування рішень про звільнення, – «відсутність підстав на включення того чи іншого правоохоронця до списків на атестацію». Хоча, як зазначалося вище, не всі судді так вважають, але на всю країну таких – одиниці. В більшості випадків рішення атестаційних комісій кваліфікувалися як «суб’єктивні й упереджені». Деякі судді відхиляли висновки атестаційних комісій мотивуючи тим, що атестаційні бесіди не стенографувалися, а тому суд не може об’єктивно оцінювати їхні рекомендації.

Не в захваті від результатів атестації й представники громадськості, які брали в ній участь у складі комісій.

– Завдяки цій атестації зміни відбулися максимум на 30%, – вважає член комісії від громадськості, координатор Центру медико-психологічної допомоги військовим «Компас» Анна Колєва. – Її проблемою стала відсутність чітких критеріїв відбору, що відповідають нашим реаліям. У першу чергу, треба було орієнтуватися на академічні знання, але через це склалася неоднозначна ситуація. Деякі представники не мали відповідних знань, а інші навпаки демонстрували хороший рівень, але мали погану репутацію. Адже те, що людина – корупціонер, ще не означає, що вона не знає законів і не може відповісти на запитання професійного характеру. Мушу констатувати, що переатестація не досягнула поставленої глобальної мети».

Анна Колєва також відзначила, що представники від громадськості переважно не мали підготовки, аби оцінити фахові знання атестованих, на що в подальшому посилалися суди, скасовуючи рішення про звільнення. Хоча в комісії були присутні й представники органів внутрішній справ, які могли дати об’єктивну оцінку професіоналізму поліцейських.

– Але головною проблемою було те, що люди, особливо рядовий склад, не розуміли мети цієї переатестації, – каже активістка. – Того, що за її результатами також можна отримати підвищення по службі і відповідно в зарплаті. Вони приходили у стресовому стані, їхня мотивація була «прийти аби пройти», і не розуміли, що відбувається. Але, мабуть, із чогось потрібно починати реформу, й ліпше так, ніж взагалі ніяк.

Колега Анни по «Компасу» і учасник АТО Юрій Козачінський був членом апеляційної комісії, що розглядала скарги на рішення атестаційних комісій.

– За великим рахунком, атестаційна комісія нічого не вирішувала, – вважає він. – Якщо вона рекомендувала звільнити того чи іншого співробітника, то мала це належним чином обґрунтувати. А лише на підставі  повідомлень громадян вона не могла довести, що людина – бандит чи корупціонер. Формулювання ж, що працівник є «недостатнім патріотом» чи «недостатньо мотивованим до роботи» з юридичної точки зору – лише слова. Тому подібні рішення можна було легко оскаржити в апеляційній комісії або в суді. Траплялися неоднозначні випадки, коли людина демонструвала високі фахові знання, але атестаційна комісія рекомендувала її звільнити через незначний проступок. Хоча можна було обійтися менш суворим покаранням. Якщо говорити про атестацію взагалі, то це, на мою думку, просто перетасування карт у колоді, не більше, – констатував Юрій Козачінський.

І з ним важко не погодитися, оскільки за результатами атестації особовий склад органів внутрішніх справ області отримав можливість оновитися аж на цілих 1,4%. Та навіть і це сумнівне досягнення реформи можуть перекреслити нові постанови судів про відновлення звільнених працівників на посадах, тим самим звівши його до нуля.

[01.04.2017 20:55]
Інші записи від автора:
261