Загружаем курсы валют от minfin.com.ua
зв'язатися з нами

2019 VS 2020

Євген Магда, політолог

Evgen Magda, a political scientist

Хоч 2019 рік і не високосний, але він для України виявився достатньо непростим, зі своїми випробуваннями. Відбулися президентські й парламентські вибори, і, на мою думку, у досить конкурентній обстановці. Україна наразі є об’єктом дослідження багатьох західних аналітиків, оскільки до влади прийшли люди, які почали займатися політичною діяльністю лише цього року, політичні “ліфти” для них спрацювали дуже стрімко. Ці вибори відсунули Україну від “руського миру”. Можливо, недостатньо сильно, але все-таки цей процес помітний, оскільки їхній результат було неможливо передбачити. Зміни, які відбулися в українській політиці після того, як тандем Президента Володимира Зеленського та партії “Слуга народу” почав активно діяти, також викликають і серйозне занепокоєння у багатьох громадян. Ці зміни не будуть легкими у будь-якому випадку. Поки що не відбулося дуже швидкого економічного зростання й інших суттєвих змін, які очікували. Ресурсу для швидкого економічного зростання насправді в Україні немає і без деолігархізації, поєднаної з піднесенням ролі малого та середнього бізнесу, цього зростання бути не може.

У сфері зовнішньої політики Україна ще на початку року закріпила курс на європейську та євроатлантичну інтеграції. Продовжила вибудовувати свої відносини з іншими державами. Україні треба усвідомлювати, що чим більше суб’єктною вона намагатиметься виглядати, чим активніше вона буде діяти, тим серйознішу протидію ми будемо відчувати з боку наших сусідів.

Ситуація, що склалася в українсько-американських відносинах, є наслідком більше внутрішньо-американських процесів, ніж наслідком помилок в сере-дині України. Але те, що нове українське керівництво недостатньо вправно вибудовує лінію відносин із Вашингтоном, — це факт. І про цей факт свідчить тривала відсутність нашого посла у Сполучених Штатах. Відносини України з ПАРЄ наразі заморожені, і цей факт складно оцінювати позитивно. Протягом попередніх років ПАРЄ сприймалося як місце дипломатичних перемог України, а зараз ми стали свідками повернення російської делегації. Відносини з ЄС будуть значною мірою перезавантажені, оскільки 1 грудня почав роботу новий склад європейської комісії, де Україна зробить нові акценти. Розраховувати на стрімку євроінтеграцію не доводиться. Відносини з Росією залишаються стабільно складними, оскільки гібридна війна триває, і я не бачу підстав поки говорити про її швидке завершення. На пострадянському просторі ті процеси, які відбуваються в сусідніх з нами державах, викликають занепокоєння й резонанс в Україні, підкреслюють брак об’єктивної інформації. Процеси, що відбуваються в центральній Європі, є для нас також суттєвим викликом, оскільки Україна має докладати зусилля, щоб стати більш зрозумілою для наших центрально-європейських партнерів.

Щодо 2020-го, то у мене немає особливих очікувань від 2020 року. Політична ситуація в Україні виявилась настільки турбулентною, що планувати щось й прогнозувати досить складно. Ми значною мірою втратили передбачуваність стосовно державної влади. Стосовно місцевих виборів треба розуміти одне – якщо відбудеться згортання децентралізації, то говорити про якусь європейську перспективу не випадає. Ми в такому випадку будемо рухатися в протилежному напрямку.
Although 2019 is not a leap year, it has proved to be quite difficult for Ukraine, with its challenges. Presidential and parliamentary elections have taken place and, in my opinion, in a fairly competitive environment. Ukraine is currently the subject of research by many Western analysts, as people who began to engage in political activity this year only came to power, and political “elevators” worked very quickly for them. This election pushed Ukraine away from the “Russian peace”. It may not be strong enough, but still, this process is noticeable, since their result was impossible to predict. The changes that have taken place in Ukrainian politics after the tandem of President Volodymyr Zelensky and the Servant of the People Party became active, are also of serious concern for many citizens. These changes will not be happening easily anyway. So far, there has not been a very rapid economic growth and other significant changes that were expected. Indeed, there is no resource for rapid economic growth in Ukraine, and without deoligarchization coupled with the rise of the role of small and medium-sized businesses, this growth cannot be.

In the field of foreign policy, Ukraine has set a course for European and Euro-Atlantic integration at the beginning of the year. The country continued to build its relations with other states. Ukraine needs to be aware that the more subjective it will try to look, the more active it will act, the more serious opposition we will feel from our neighbours.

The current situation in Ukrainian-American relations is the result of more intra-American processes than the result of mistakes inside Ukraine. But the fact that the new Ukrainian leadership is not sufficiently adept at building a line of relations with Washington is a fact. And this is evidenced by the continued absence of our ambassador to the United States. Ukraine’s relations with the PACE are currently frozen, and it is difficult to assess this fact positively. In previous years, the PACE was seen as the site of Ukraine’s diplomatic victories, and now we are witnessing the return of the Russian delegation. Relations with the EU will be largely restarted as a new European Commission staff is set to work on December 1, where Ukraine will place new emphasis. It is not be counted on very rapid European integration. Relations with Russia remain stably complex as the hybrid war continues, and I see no reason to speak of its imminent completion. In the post-Soviet space, those processes that take place in our neighbouring countries are of concern and resonance in Ukraine, emphasizing the lack of objective information. The processes taking place in Central Europe are also a significant challenge for us, as Ukraine needs to make efforts to make it clearer to our Central European partners.

As for 2020, I have no specific expectations from the year. The political situation in Ukraine has turned out to be so turbulent that it is difficult to plan and predict. We have largely lost the predictability of government. There is one thing to understand about local elections that is, if decentralization is curtailed, there is no European perspective to speak of. In this case, we will move in the opposite direction.
Олексій Шершньов,
American Hospital Kyiv, CEO


Oleksii Shershnov,
American Hospital Kyiv, CEO


2019 рік був фактично другим роком імплементації медичної реформи в Україні. І хоча поки вона мало стосується приватних клінік, державний сектор пройшов через низку нових процесів. Стало зрозуміло, що автономізація державних клінік займе набагато більше часу, а місцеві бюджети повинні будуть платити за всю «неоптимальність» муніципальних клінік. Пілотний проєкт із впровадження розрахунків за «системою DRG» показав також, що перед деякими державними клініками стоять великі виклики, аж до доцільності їх існування. Водночас для українців досить позитивно працює модель первинної ланки медреформи, хоча в чистому вигляді як бізнес – це поки збиткове заняття.

Крім того, відбулися колосальні зміни у владі – вперше за багато років між виконавчою і законодавчою гілками влади є координація, а не протистояння. Це дозволило прийняти на 2020-й нехай ще недостатній, але рекордний бюджет для виконання медичних гарантій. 2020 рік стане вирішальним у частині повноцінного запуску медичної реформи, а саме, можливості оплати українцям стаціонарного лікування й операцій.

Насправді паралельно робиться дуже багато для трансформації медицини, фарм-галузі й медосвіти – всього не перелічити, але я досить позитивно дивлюся на цей процес. Простіше кажучи, в 2020 році українці почнуть відчувати елементи нової справедливої системи охорони здоров’я і нарешті побачать, для чого вони платять податки.
2019 was actually the second year of implementation of medical reform in Ukraine. Although, while it still has little relevance to private clinics, the public sector has gone through a number of new processes. It became clear that the autonomy of state-run clinics would take much longer, and local budgets would have to pay for all the “suboptimal” municipal hospitals. A pilot project on the implementation of DRG billing has also shown that some public clinics face major challenges, even to the point of making them viable. At the same time, the model of the primary element of medical reform is working quite positively for the Ukrainians, although in its pure form, as a business, it is still a profitable business.

In addition, there have been tremendous changes in power – for the first time in many years, there has been coordination rather than confrontation between the executive and legislative branches. This has allowed the 2020 budget to be insufficient, but still a record budget for fulfilling medical guarantees. The year 2020 will be decisive for the full-fledged launch of medical reform, namely, the ability to pay inpatients and surgeries for Ukrainians.

In fact, much is being done in parallel for the transformation of medicine, the pharmaceutical industry and medical education, not to mention everything, but I expect this process to develop quite positively. To put it bluntly, in 2020, Ukrainians will begin to see the elements of a new fair health care system and finally see what they are paying taxes for.
Олександр Корінний,
голова Асоціації ОТГ України


Oleksandr Korinnyi,
Chairman of the Association of the United Territorial Hromadas (UTH) of Ukraine


2019–2020 – визначальні роки для місцевого самоврядування за всі часи незалежності України. Ми стоїмо на порозі утворення нового адміністративно-територіального устрою, за якого відбудеться стовідсоткове покриття всієї території України об’єднаними територіальними громадами. Звісно, були побоювання, що децентралізація згорнеться, але поки все працює за планом. Президентські й парламентські вибори 2019 року позначилися на місцевому самоврядуванні, проте зараз найголовніше – сформувати спроможні громади, враховуючи, перш за все, думку громадян. Тому що в багатьох областях є ситуації, коли самодостатні громади змушені приєднуватись до інших. Хоча б мали існувати й надалі та будувати громаду такою, якою вони її бачать, а не якою її бачать посадовці.

Щодо серйозних змін у законодавстві в частині децентралізації, то суттєвого нічого не відбулося.

Проте сьогодні у держбюджеті прослідковуються тенденції зменшення фінансових можливостей для місцевого самоврядування. Була спроба не віддавати акциз на місця. Зменшилась додаткова субвенція для закладів освіти й медицини. У 2016 році першим новоствореним ОТГ на одного жителя давали субвенції на розвиток інфраструктури у розмірі близько 1100 грн. На сьогодні ця сума становить менше 500 грн. Для нас це сигнал того, що місцеве самоврядування не зможе якісно надавати послуги, якщо буде тотальне зменшення можливостей і ресурсів.

Ми дуже сподіваємось, що цього не відбудеться, що демократично пройдуть місцеві вибори і в 2020 році ми з полегшенням скажемо, що перша частина децентралізації завершилась і продовжимо працювати на розвиток громад і держави в цілому.
2019-2020 are defining years for local self-government in all times of Independence of Ukraine. We are on the verge of creating a new administrative and territorial system that will cover 100% of the whole territory of Ukraine by united territorial communities (hromadas). Of course, there were fears that decentralization would collapse, but for now, everything is working as planned. The 2019 presidential and parliamentary elections have affected local government, but now the most important thing is to form capable communities, taking into account, first and foremost, the opinion of citizens. Because in many areas there are situations where self-sufficient hromadas are forced to join others. At least they should continue to exist and build a community as they see it, not as seen by officials.

There has been no significant change in the legislation on decentralization.

However, today the state budget traces trends of diminishing the financial capacity for local self-government. An attempt was made not to give excise duty to the local territories. The additional subsidy for educational and medical institutions has decreased. In 2016, the first newly-created UTH per capita was given subsidies for infrastructure development in the amount of about 1,100 UAH. To date, this amount is less than 500 UAH. For us, this is a signal that the local government will not be able to provide quality services if there is a total reduction of opportunities and resources.

We really hope that this will not happen, that local elections will be held democratically, and in 2020 we will be relieved to say that the first part of decentralization is over and we will continue to work for the development of hromadas and the state as a whole.
[09.01.2020 16:02]
Інші записи від автора:
4