Загружаем курсы валют от minfin.com.ua
зв'язатися з нами

Чому медичне страхування сдосі непопулярне серед українців

ui_articles2_20140326_094856_1395820136Про медичне страхування в Україні говорять вже не перший рік, однак досі можновладці не наважились обрати бодай модель, яка найкраще підійде українській системі охорони здоров’я.  Водночас приватні страхові компанії пропонують безліч програм для збереження життя і здоров’я. Але страхування й надалі лишається далеко не найпопулярнішою послугою, до користування якою вдаються українці. Одні бояться того, що доведеться зіткнутись із «компаніями-бульками», інші бояться за власні збереження в чужих руках. Чи є медичне страхування в Україні порятунком від поборів у лікувальних закладах, що і як можна застрахувати, і наскільки доступною є така послуга для пересічного українця, говоримо у свіжому номері.

Чи потрібна Україні страхова медицина?

Первинна ланка медицини цьогоріч перейшла на етап реформування: зараз українці підписують декларації з сімейними лікарями, амбулаторії запроваджують інформаційні системи та реєстри. Із 2020 року у режимі реформи має запрацювати вторинна ланка медичної допомоги, тобто вузькопрофільні лікарі у поліклініках, лікарні, пологові будинки, жіночі консультації і т.д. Аби реформа стартувала і на цьому рівні, Міністерству охорони здоров’я потрібно зараз затвердити стандарти надання медичної допомоги, розробити методику калькуляції медичних послуг і провести розрахунок їх вартості. До
1 січня 2020 року всі комунальні заклади мають пройти реорганізацію у комунальні неприбуткові підприємства, що дасть їм змогу отримувати надходження з бюджетів за новим принципом – за кількість наданих послуг.  Зрозуміло, що держава, особливо зважаючи на тенденції у фінансуванні галузі охорони здоров’я в останні роки, не зможе забезпечити оплату всіх послуг, які надають лікувальні заклади. Відтак частина з них ляже тягарем на кишені пацієнтів. І цей тягар стане непідйомним, якщо МОЗ не розпочне підготовчу роботу до реформування вторинної та третинної ланок вже цього року, переконаний народний депутат Костянтин Яриніч:

940c80ddd898b93f8473e92023ad28ceЦе якраз та частина галузі, де має з’явитись страхова медицина. Зараз про це мова не йде. Є побоювання, що у 2019 році у зв’язку з виборами для цього питання часу не знайдеться.  Якщо зараз ніхто цим не займеться, то до 2020 року нічого хорошого не отримаємо, бо надання державних субвенцій тоді буде заборонене законом – заклади зможуть отримати тільки плату за надану послугу. І якщо зараз пацієнт платить лише за медикаменти, іноді вносить благодійні внески, то з 1 січня 2020 року йому доведеться платити ще й зарплатню лікарю, за утримання закладу, медикаменти. Якщо не буде закону про страхову медицину… Вже зараз потрібно поламати багато списів, аби прийняти закон про страхування. У Раді є кілька законопроектів, які стосуються страхування медичних послуг, однак головне питання – хто відповідатиме за їх об’єднання й обговорення. Маємо усвідомити і те, що поява закону про страхову медицину потягне за собою запровадження додаткового податку, адже в держави не вистачить грошей на все. Рахувати, яким він буде, теж треба вже зараз. І визначати, хто його платитиме:  роботодавець чи сам пацієнт.

Після прийняття ключового закону медичної реформи «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», з якого під час голосування було прибрано усі згадки про страхування, МОЗ оголосило, що в Україні з’явилось медичне страхування. Ним, на думку міністерства, є пакет покриття для громадян – так звана програма медичних гарантій, закріплена законом України і Порядком надання первинної медичної допомоги. Утім таким чином міністерство лише покрило фінансування первинної ланки, а впровадження страхування у подальшому має розглядатись у контексті окремого закону, пояснює нардеп. І головне питання в цьому випадку є не що покриватиметься цією страховкою, а хто саме страхуватиме населення і куди йтимуть гроші людей після запровадження обов’язкового страхування – в банки,  приватні страхові компанії чи в державний страховий фонд, якого зараз ще не існує в Україні.

0013Що і де можна застрахувати?

Застрахувати своє життя і здоров’я українцям пропонують лікарняні каси, банки і страхові компанії.
Програми страхування діляться на ризикові та накопичувальні (Life-пакети). Останні пропонують тільки страхові компанії. Такі програми підійдуть тим, хто хоче заощадити кошти на майбутнє і застрахувати себе на випадок хірургічного втручання, критичних хвороб, лікування яких може коштувати сотні тисяч гривень, наприклад, онкозахворювання чи ниркова недостатність.

Для тих, хто хоче мати страховку на будь-який похід до лікаря у разі розладів здоров’я, варто розглядати виплатні страхові програми або добровільне медичне страхування (ДМС). Такі програми можна сьогодні купити як у банках, так і в страхових компаніях. Головна суть: захворів – отримай страхову виплату (компенсацію) за витрачені на лікування гроші або швидку безкоштовну медичну допомогу одразу після появи симптомів.

Розглянемо випадок: людина скаржиться на кашель із мокротою, біль у грудях, високу температуру. Після огляду лікар встановив діагноз «пневмонія» і відправив на лікування в стаціонарі. За наявності виплатного
страхового полісу, компенсація за страховий випадок, що настав, буде здійснена тільки після завершення лікування. При цьому залежатиме вона від діагностованої хвороби, кількості проведених днів у стаціонарі і т.п. Для прикладу, у полісі від «ПриватБанку» страхова виплата за пневмонію складає 10% від усієї страхової суми (максимальної виплати), що становить 5 тис. грн у найдешевшій програмі. Потрапивши до лікаря,
пацієнту з такою страховкою доведеться оперативно шукати гроші на ліки та перебування у стаціонарі.

Якщо ж пацієнт заздалегідь оформив програму ДМС, замість грошей він отримає швидку й  безоплатну медичну допомогу. І шлях, яким проходитиме його лікування, буде дещо інакшим.

Світлана Конюх, директор Кіровоградської обласної дирекції страхової компанії «UNIQA»:

255A9317_Страхова компанія у цьому випадку організовує послугу для того, щоб людина отримала її в найкоротші терміни і найкращим чином. Після отримання дзвінка від клієнта на лінію кол-центру, компанія зв’язується з кураторами у лікарні за місцем перебування хворого й інформує про те, що той потребує допомоги. Куратор організовує нашому клієнту похід до лікаря без черг. Лікар буде оглядати хворого тільки за симптомами, про які особою було заявлено по телефону, коли клієнт інформував компанію про настання страхового випадку. Супроводження особи від отримання медичної допомоги до отримання медикаментів відбувається повністю за рахунок страхової компанії.  Чим цікаві програми добровільного медичного страхування? Тим, що ми не будемо думати, де взяти кошти на лікування, а підемо й отримаємо медичну допомогу, бо в нас ці гроші вже будуть. І такий поліс може включати отримання невідкладної, стаціонарної, амбулаторної допомоги, послуг зі стоматології, косметології і т.д. Обсяги отримання такої допомоги залежатимуть від обраного клієнтом полісу. Добровільне медичне страхування вигідне для всіх: для людини – організованим походом до лікарні, під час якого не доведеться витрачати свої кошти, для роботодавця – тим, що працівник буде пролікований вчасно й ефективно і він не піде на лікарняний через короткий проміжок знову, для лікарні – тим, що отримуватиме живі гроші, які можна використовувати на розвиток закладу. Страхування – це плата за можливість отримати значну суму коштів, якщо вони будуть потрібні.

Добровільне медичне страхування так само оформлюється терміном на 1 рік. Вибір страхового пакета відбувається шляхом конструктора, з допомогою якого людина сама обирає, які захворювання й послуги покриватимуться страховкою. Однак ДМС є набагато дорожчим від першого варіанту страхування, де щомісячний внесок може складати лише 50 грн. За словами Світлани Конюх, вартість страхування від розладів здоров’я коштуватиме від 9 тис. грн/рік на одну особу (страхова сума у такому разі стартуватиме від 100 тис. грн. – Ред.). І вартість її залежатиме від віку людини, роду її зайнятості, опцій страхового пакету, що обрав клієнт. Саме через таку ціну страхового полісу ДМС сьогодні не дуже популярне серед населення.

Іще однією формою страхування нині є членство у лікарняних касах. Такі каси працюють при багатьох лікарнях і є благодійними організаціями.  Члени лікарняних кас мають право отримувати безкоштовні медикаменти під час планового лікування в стаціонарі, проходити безоплатні діагностичні процедури під час амбулаторного лікування і подібне. Обсяг і види лікування, які безоплатно може отримати пацієнт маючи картку члена лікарняної каси, затверджуються положенням про таку благодійну організацію і
змінюються у разі збільшення розміру мінімальної зарплатні, здорожчання ліків, підвищення пенсій і
подібне. Однією з найбільших подібних організацій в області є Кіровоградська районна лікарняна каса, яка діє вже 18 років.

Юрій Пивоварчук, директор Кіровоградської районної лікарняної каси:

У 2010 році чисельність членів лікарняної каси складала 11500 чоловік. Станом на початок 2018 року налічує 9833 членів, тому зараз можна говорити про те, що вона відбулася як громадська організація, основна мета якої – сприяння поліпшення медичного обслуговування її членів в умовах ринкової економіки. За рахунок коштів РЛК у Кіровоградській центральній районній лікарні забезпечується: медикаментозне, діагностичне обслуговування хворих в умовах постійного стаціонару, стаціонару вдома, денного стаціонару при поліклініці та при наданні невідкладної допомоги, консультації і діагностика в умовах амбулаторного лікування. Члени лікарняної каси мають змогу лікуватися в міських та обласних лікувальних закладах за направленнями лікарів Кіровоградської ЦРЛ.

Обираючи страхування, купуємо імідж і спокій

Медичне страхування варто розглядати не тільки як спосіб захисту власного здоров’я, а дещо ширше, переконані страхові агенти. Бо ж наявність страхового полісу – це насамперед впевненість, що допомога буде доступною тоді, коли вона знадобиться.

Олександр Литвиненко, регіональний директор страхового брокера «СтарЛайф№1»:

литвиненкоЩо зазвичай страхують українці? Щось цінне. Купуючи авто вартістю у 600 тис. грн і страховку до нього в 30 тис. грн, водій спокійно їздитиме і не думатиме про те, у скільки йому обійдеться дорожня пригода. Якщо ж машина не застрахована і з нею щось станеться, а водію доведеться заплатити в рази більше, аніж він би заплатив за страховку, він точно жалкуватиме про її відсутність. Купуючи страхування, ми забезпечуємо собі спокій. Так само і зі здоров’ям!  Чомусь мешканці країн пострадянського простору не сприймають себе і своє здоров’я як щось цінне. І таким чином ми передаємо свою бідність із покоління в покоління, не показуючи своїм дітям приклад, що можна вкладати в себе і забезпечувати собі майбутнє.

Страхування може стати і стимулом для працівника компанії лишатись і розвивати її спільно з командою, не шукаючи нового життя деінде. Нині такі програми активно пропонують українцям банки, іноземні підприємства та IT-компанії. Цінність роботодавця в очах працівника значно зростатиме, якщо замість страхового полісу зі знижкою він запропонує підлеглим комплексну програму підтримки. Сьогодні керівники великих компаній пропонують цікаві варіанти співоплати медичної страховки своїм працівникам: наприклад, перший рік працівник оплачує собі страховку самостійно,  після 3 років роботи у компанії – лише половину, а після 7 років – роботодавець усі страхові відрахування повністю бере на себе.

«Таким чином роботодавець робить диференціацію працівників, які зробили значний внесок у розвиток компанії, і дякує їм, мотивує лишатися працювати далі. Це хороший інструмент для того, щоб люди мали захист і цінували те місце, де працюють», – додає Світлана Конюх.

Водночас лобіювати корпоративне страхування варто не лише роботодавцям, а й самим працівникам. Адже у такому разі їм не доведеться проходити обов’язковий медичний огляд, як це відбувається при індивідуальному добровільному медичному страхуванні. До того ж корпоративна страховка коштує значно дешевше (4–6 тис. грн на людину) і може мати більший набір послуг, що будуть покриті нею.

18625-b7741_0Чому страхування непопулярне серед українців?

У першу чергу через недовіру до страхових агентів. Страховиками в Україні здебільшого виступають представництва іноземних компаній, яким українці схильні не довіряти. Утім вкладання коштів у страхування є  більш надійним, аніж створення депозитів: аудиторські перевірки страхових компаній відбуваються щоквартально, перевірки банків – раз на рік.

Другою причиною можна вважати необізнаність українців у темі страхування. Якщо людина вирішила страхуватись, їй доведеться начитатись про усі види страхування, про компанії, що надають таку послугу, порахувати свої можливі витрати і вигоди, а вже потім зробити важкий вибір. 

Вартість якісної медичної страховки «заважка» для кишені пересічного громадянина. Щомісячний внесок при найдешевшій страховці, яка частково покриватиме невідкладну, амбулаторну, стаціонарну допомогу, стоматологію, становить 750 грн з людини. Якщо мова йде про сім’ю з чотирьох осіб, ця сума зросте до 3 тис. грн/міс. мінімум. І поки знижками при покупці страховки для усієї родини страховики не розкидаються.

Варто наголосити, що купуючи страховку (мова не йде про компенсаційні пакети. – Ред.), людина лишається майже без можливості вибору медичного закладу чи лікаря. У Кропивницькому страхові компанії можуть працювати лише з двома лікувальними закладами – Лікарнею Святого Луки («Ацинус») та лікарнями ДУ «Територіальне медичне об’єднання Міністерства внутрішніх справ України по Кіровоградській області».  І навіть у цих закладах пацієнт не зможе обрати лікаря, до якого звертатиметься постійно, адже фахівця обиратиме страхова компанія відповідно до симптомів, про які заявить застрахована особа. Зрештою через те, що обслуговування застрахованих відбувається тільки у приватних і відомчих клініках, вартість полісу доволі висока. Якщо звичайне УЗД щитоподібної залози у комунальній поліклініці коштуватиме, до прикладу, 60 грн у вигляді благодійних внесків, то в лікарнях, з якими працює страхова, та послуга коштуватиме понад 100 грн.

Олег Рибальченко, директор департаменту охорони здоров’я Кіровоградської ОДА:

18090564_1326161007459545_1908947507_o-678x381Зараз комунальні медичні заклади не можуть працювати за договірними відносинами з надання загальномедичних послуг, оскільки вони надають меддопомогу на замовлення держави, є розпорядниками коштів і не мають цін на медичні послуги. Страхові компанії за законом не можуть надавати благодійні внески закладам, компенсуючи витрати пацієнтів. Згідно з Господарським кодексом, працювати за договірними відносинами можуть тільки підприємства. Тому неприбуткові комунальні підприємства, у які в майбутньому повинні реорганізуватись комунальні медичні заклади, будуть рівними партнерами для страхових компаній. Вони стануть  вже не розпорядниками, а отримувачами бюджетних коштів. І тільки тоді страхові компанії зможуть укладати договори з мережею комунальних підприємств. А комунальні поліклініки і лікарні зможуть надавати широкий спектр послуг на замовлення страхових компаній.

Не зможе пацієнт обрати й аптеку, у якій купуватиме ліки, адже страхові компанії теж мають «свій» список аптечних мереж, з якими укладені договори. До речі, страховкою не покриватимуться так звані дублюючі препарати (наприклад, одночасно виписані «Цитрамон» та «Анальгін» від головного болю). Це важливо, якщо людина обирає компенсаційну програму медичного страхування й відвідує свого лікаря. У такому разі страхова віддасть кошти тільки за один препарат.

При індивідуальному ДМС кожному доведеться поперед­ньо пройти медичний огляд. Таким чином страхова компанія буде впевнена, що не витратиться на страховий випадок, що стався до моменту звернення клієнта. При конструюванні послуг, що будуть покриватись страховкою, враховуватиметься наявність будь-яких хронічних хвороб клієнта, які не включатимуться у ризики. Для таких хвороб страховкою можна буде покрити лише планові звернення до лікарні.  

Настання ризику, від якого застрахувалась людина, не означає, що вона одразу отримає всю страхову суму. Будь-яке захворювання у полісі складає лише відсоток від усієї суми. І цей відсоток залежатиме від обраної клієнтом страховки.

Маючи страховий поліс, людині доведеться відмовитись від доволі популярного сьогодні принципу лікування «поки в лікарні, забіжу ще й до цього лікаря». Застрахованій особі буде забезпечено консультацію лікаря й препарати від хвороб органів дихання, якщо та звернулась до терапевта із симптомами кашлю, наприклад, а не з іншим болем. Якщо ж людина вирішила одночасно проконсультуватись у терапевта щодо скарг на роботу органів травлення, такі призначення не покриватимуться страховкою.

Утім, одним із найбільш вагомих аргументів «проти» обов’язкового страхування в Україні є необхідність запровадження додаткового податку, що завжди болісно сприймається і бізнесом, і населенням. І відповідальність за його запровадження сьогодні не готові брати ні МОЗівці, ні депутати. Але і поява обов’язкового страхування в країні не означатиме, що медицина усіх рівнів стане доступною і безкоштовною. Такий поліс, вірогідно, теж не покриватиме ризики появи рідкісних хвороб чи дороговартісні операційні втручання. І додаткове добровільне страхування стане у такому випадку захисним бар’єром.

 

Світлана Дубина

[10.10.2018 10:52]
Інші записи від автора:
59