Загружаем курсы валют от minfin.com.ua
зв'язатися з нами

«Кропивницький»: мистецтво в часи випробувань

22712719_1953091444957667_1473150749_oЗ 29 серпня по 3 вересня у Кропивницькому вирувало мистецьке життя. Місто перетворилося на майданчик для художників, поетів, wартистів – знаменитих і не дуже, «зірок» і початківців, а також їхніх шанувальників. Протягом тижня в обласному центрі проходив перший національний мистецький фестиваль «Кропивницький-2017». Це дійство стало подією, в першу чергу, для мешканців обласного центру, які отримали змогу з головою поринути в театрально-музичну феєрію.

Трохи історії
У нашому місті, яке традиційно вважається колискою українського професійного театру, вже майже півсторіччя існує своя «родзинка» – свято театрального мистецтва «Вересневі самоцвіти». Кілька років тому фестиваль набув статусу всеукраїнського, проте такого ажіотажу, який тривав протягом «Кропивницький-2017», він не пам’ятає, збираючи щороку стабільно однакову аудиторію своїх шанувальників.
Минулого року на нього завітав міністр культури й туризму України Євген Нищук. Виступаючи перед учасниками дійства на Хуторі Надія (а це місце особливе для кожного театрала – тут жив і творив драматург Іван Карпенко-Карий), міністр запропонував зробити Кіровоградщину театральною Меккою України. Так народилася ідея започаткувати новий всеукраїнський мультикультурний проект, який би не лише демонстрував здобутки та багатогранність українського мистецтва, а й став імпульсом для розвитку бренду нового – декомунізованого міста. «Кропивницький об’єднує» стало не лише політичним гаслом, а й головною концепцією фестивалю. Перетворив ідею на дієву ініціативу з її подальшим втіленням нардеп Олександр Горбунов. Його називають одним із «батьків» перейменування Кіровограда на Кропивницький. В інтерв’ю для лютневого номеру журналу він заявив, що проведення фестивалю надасть місту нового обличчя й виразності. «Дуже хочу, щоб Кропивницький теж став містом «з ім’ям», – зізнався тоді нардеп, згадуючи колоритність і привабливість.
Так місцева ініціатива отримала державну підтримку – не лише у вигляді гучних офіційних заяв, а й безпрецедентного фінансування. На проведення фестивалю «Кропивницький-2017» було виділено 7 млн грн з державного бюджету.
22690687_1953092211624257_1905755255_oКрізь граблі та канави – до прекрасного
«Культура в час випробувань» – слоган першого «Кроп-фесту». За іронією долі, випробування почалися ще задовго до відкриття. Майже детективна історія трапилася із запрошеннями: спочатку їх довго друкували, а потім вони зникли раніше, ніж було анонсоване надходження квитків до театральної каси. Схоже, це було несподіванкою для самих організаторів, які не очікували аж такого ажіотажу.
Втім, дуже швидко люди приловчилися заходити до глядацької зали без запрошень та активно обмінювалися й ділилися ними один з одним. Хоча всі охочі так і не змогли відвідати фестивальні вистави, бо більше глядачів, ніж можуть вмістити в себе зали театру й філармонії, там не поміститься.
Однак це було не єдине випробування на шляху до прекрасного. Напередодні відкриття фестивалю дорогу перед Театральною площею, звідки 30 серпня мала розпочатися Театральна хода, розрили комунальники. Зрештою, гості фестивалю з гумором сприйняли це за своєрідну інсталяцію про непросту долю митця та мистецтва…
У Ковалівському парку представили кілька неординарних інсталяцій сучасних українських художників – киян Віктора Сидоренка та Марії Куликовської. Безрукі й безногі Венери. А недалеко від місця, де ще рік тому височів пам’ятник Леніну, розклали кілька десятків новеньких граблів. Поруч викладав зі старих віконних рам і непотрібних речей композицію «Лихоліття» Антон Логов. Дехто з городян примудрявся видути музичні звуки з величезних іржавих труб (автори – львів’яни Олекса Фурдіяк та Ігор Слободян). Особливо раділи новим розвагам діти. А щасливчики, які попри шалений ажіотаж все ж таки потрапили на концерти й вистави, отримали незабутні враження.
«Кроп-фест» у цифрах і фактах
Протягом шести днів у Кропивницькому фестивалили близько 500 українських «зірок» мистецтва, журналістів, театрознавців. Чого лише варті імена: Станіслав Боклан, Олексій Вертинський, Раду Поклітару, Крихітка, «Друга ріка», Сергій Жадан та інші! Гостей приймали «Рейкарц», «Дворцовий», «Марія», «Государь», «Київ», «Зірка», «Каталонія», «Європа», «Hotel», «Козацька застава» та інші готелі.
На кількох мистецьких майданчиках (обласна філармонія, велика та мала зали театру Кропивницького, а також вуличні сцени) відбулося близько 20 театральних вистав, 8 концертів, 5 кінопоказів. Про кількість глядачів, які відвідали мистецькі заходи, сказати складно, однак очевидно: місць у глядацьких залах було значно менше, ніж охочих побачити дійство. Концерт на головній площі міста «Перемагай і живи» артистів-волонтерів зібрав близько 4 тис. чоловік, «Український мейнстрім» на урочистому закритті фестивалю – майже удвічі більше.
Креативний продюсер «Кроп-фесту» Сергій Проскурня за три місяці примудрився підібрати такий цікавезний склад учасників, що глядачі постійно розривалися від бажання охопити неосяжне. Ось лише неповний перелік проектів та гостей: Івано-Франківський музично-драматичний театр імені Франка з виставою «Нація», Харківський гітарний квартет, опера «Йов» Романа Григоріва та Іллі Разумейка, Луганський муздрамтеатр («Пошились у дурні»), Львівський духовний театр «Воскресіння» («Вишневий сад», «Іфігенія в Авліді», «Сни за «Кобзарем»), Сумський театр драми й музичної комедії імені Щепкіна («Хто винен?»), одеський «Театр на Чайній» («Дивна вистава»), Національний театр імені Заньковецької («Катерина»), Київський Молодий театр («Загадкові варіації»), Київський експериментальний театр «Золоті ворота» («Слава героям!», «Украдене щастя»), Херсонський театр імені Куліша («Баба Пріся, або На початку і наприкінці часів»), «Київ Модерн-Балет» («Жінки в ре мінорі», «Вгору по річці»), Національний театр імені Франка («Три товариші»). А ще ж були пленери художників, перфоманси, вуличні вистави, перегляди художніх та документальних фільмів, поетичний марафон…
22690648_1953092201624258_340252542_oПідсумки й уроки
– Уже можна напевне стверджувати, що фестиваль вийшов за рамки міста, області, регіону. Про нього говорить уся Україна. Це – великий розголос великої події. Ніби вчора – зустріч, коли у квітні ми збиралися з інтелігенцією вашого міста, продумували формат. І вже сьогодні – закриття… У критиків ще можуть бути різні думки, але мене вже переповнює гордість, що ми всі спільно зробили велику подію. І мова ж не про замовлені відгуки. Фейсбук переповнений схвальних дописів про ці кілька днів, що потрясли Кропивницький, – поділився на підсумковій прес-конференції міністр культури й туризму Євген Нищук.
До речі, він був присутній на фестивалі не лише як чиновник – у виставі «Три товариші» за твором Еріха-Марії Ремарка він зіграв одну з головних ролей. Виклався так, що наприкінці спектаклю зірвав голос…
Єдиний «мінус» фестивалю – не всі змогли потрапити на омріяні вистави. Але в цьому й величезний «плюс» – є до чого прагнути, куди розвиватися, вважає Євген Нищук, і з ним не можна не погодитись.
Всі ми люди, й прекрасно розуміємо, яка титанічна праця стоїть за такими проектами, як «Кропивницький-2017». А тому будемо сподіватися, що фестиваль стане традиційною, бажаною та якісною подією в мистецькому житті Кіровоградщини та України.
Принаймні слова нардепа Олександра Горбунова дають на це надію.
– Я зайвий раз переконався в тому, що слоган «Кропивницький об’єднує», котрий ми створили, ініціюючи перейменування міста з комуністичною назвою, продовжує жити, – сказав народний обранець. – Він став ще актуальнішим після цього фестивалю. Нова назва об’єднує нас у любові до мистецтва, до рідного краю, до його історії. «Кропивницький-2017» уже виконав свою місію, вже посів своє місце в культурному житті України.

Людмила Макей

[20.10.2017 16:46]
Інші записи від автора:
193