Загружаем курсы валют от minfin.com.ua
зв'язатися з нами

Монетизація пільг на проїзд: перевізники готові, міська влада – обирає, чим жертвувати

39002834_1741000625948920_7908576762504675328_nНезабаром деякі регіони україни можуть повністю скасувати безоплатні перевезення пасажирів у громадському транспорті, впровадивши натомість адресну грошову компенсацію пільговикам, яка має покрити їхні витрати на проїзд.

Таку можливість місцевим органам влади надав уряд, ухваливши у березні дві постанови –  №196 «Про встановлення державних соціальних нормативів у сфері транспортного обслуговування» та №197 «Деякі питання надання пільг у готівковій формі з оплати проїзду усіма видами транспорту загального користування на міських, приміських та міжміських маршрутах». Своїми рішеннями уряд встановив мінімальні соціальні нормативи, з урахуванням яких пільговикам будуть нараховуватися виплати, а також ухвалив порядок надання цих виплат.

Слід відзначити, що Кабмін запропонував місцевим органам влади монетизацію пільг саме як варіант вирішення проблеми пільгових перевезень, а не зобов’язав виконувати своє рішення. Тобто впровадження монетизації пільг на проїзд не є обов’язковим – усе на розсуд місцевої влади. Відтак у регіонах наразі тривають консультації та обговорення щодо подальшої долі пільгових перевезень. Деякі вже визначилися, яким шляхом іти, але більшість областей ще не ухвалили остаточні рішення.

Воно й не дивно! Задля впровадження монетизації потрібно зробити нелегкий вибір – або реалізувати її за «урядовою матрицею», позбавивши тим самим пільги на проїзд найчисельнішу категорію – пенсіонерів, або значно збільшити навантаження на місцевий бюджет, залишивши пільгу для них. Для прийняття таких рішень потрібна політична воля і додаткові кошти.

Зрештою місцева влада може вчинити максимально просто – залишити усе, як є, і відмовитись від монетизації пільг на проїзд.

Особи, які належать до цих десяти пільгових категорій, будуть отримувати на свій рахунок щомісячну доплату, яка має покривати їхні витрати на проїзд у міському, приміському та міжміському транспорті. При цьому пільговикам, які мають право на пільги з оплати проїзду міжміським транспортом, виплати збільшуватимуться на 20%. Це учасники бойових дій, особи, які отримали інвалідність внаслідок війни, особи, які супроводжують людину з інвалідністю I групи, та діти віком від шести років з багатодітних сімей. Виплата особам з інвалідністю I групи або дітям з інвалідністю (крім дітей до шести років) здійснюється у подвійному розмірі. А для осіб з інвалідністю I, II груп та дітей з інвалідністю (крім дітей до шести років), які навчаються у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти або проходять реабілітацію, розмір щомісячної готівкової виплати додатково збільшується вдвічі.

Розмір цих виплат обраховує облдержадміністрація, помноживши середню вартість проїзду в області на 30 поїздок. Середня ж вартість проїзду в області  обраховується як середня величина вартості однієї поїздки в усіх комунальних транспортних підприємствах області.

На думку урядовців, монетизація усуває несправедливість нерівномірного доступу до пільги, а пільговики отримують можливість витратити гроші на свій розсуд.

Кропивницький.  Поки – невизначеність

Із моменту ухвалення урядових постанов, у Кропивницькому вже провели кілька обговорень та консультацій щодо впровадження монетизації. Проте раціонального рішення ще не знайшли. Міська влада перенесла мінімальні показники «урядової матриці» у свій проект рішення і поки не знає, що з цим робити.

За інформацією управління транспорту міськ-ради, середню вартість проїзду у міському транспорті обраховуватимуть на основі тарифів Кропивницького КП «Електротранс». Адже це єдине з комунальних підприємств області, яке здійснює міські перевезення. Відтак середня вартість проїзду у міському транспорті області становитиме 3,25 грн. Тобто мінімальна гарантована виплата за 30 поїздок становитиме 97,50 грн на місяць.

За інформацією управлінь соцзахисту Фортечної та Подільської районних у місті рад, у Кропивницькому проживає близько 70 тис. пільговиків, 50 тис. з яких – пенсіонери за віком, яких немає у списку потенційних отримувачів відшкодування. Ухваливши рішення про монетизацію у такому вигляді, міська влада ризикує отримати соціальний бунт. Статків українських пенсіонерів не вистачить на повну оплату вартості проїзду.

За інформацією начальниці фінансового управління міськради Любові Бочкової, 10 пільгових категорій, яким урядовці пропонують компенсувати витрати на проїзд, кількісно становить понад 20 тис. осіб. Лише для монетизації їхніх пільг на проїзд щорічно потрібно близько 40 млн грн. А якщо у Кропивницькому вирішать відшкодовувати пільгу і пенсіонерам за віком, то сума витрат збільшиться майже до 120 млн грн на рік.

Любов Бочкова, начальник фінансового управління
міської ради м. Кропивницького:

– На сьогодні міська влада повинна визначитись, або ми впроваджуємо монетизацію пільг у такому вигляді, або не впроваджуємо. Якщо ми ухвалюємо рішення про відшкодування готівкою на пільговий проїзд, то вже з 1 липня цього року у бюджеті необхідно передбачити 19,8 млн грн для виплат пільговикам у другому півріччі. У цьому проекті до списку пільгових категорій не входять пенсіонери за віком, і постає питання про їх пільговий проїзд та про подальшу роботу нашого КП «Електротранс». Ці питання необхідно обговорювати і вирішувати. Щоб і навантаження на міський бюджет було нормальним, і щоб ми забезпечили пільгові перевезення усіх категорій, не занапастивши наше комунальне підприємство.

Начальниця фінансового управління не дарма зосередила свою увагу на подальшій долі КП «Електротранс», основними пасажирами якого є пенсіонери та інші пільговики. Комунальне підприємство, на відміну від приватних перевізників, перевозить усі пільгові категорії, і отримує за це відшкодування з міського бюджету. У 2018 році ця сума складає 65 млн грн.

У разі, якщо буде скасовано пільговий проїзд, а пенсіонери не отримають права на компенсацію, «Електротранс» втратить основних пасажирів і значну компенсацію.

Олександр Луценко, директор КП «Електротранс»:

– Монетизація,  коли усі пасажири платять за проїзд у транспорті, – це правильне рішення. Але ж сам механізм – недопрацьований. Я вважаю, що не можна розділяти питання впровадження електронного квитка і монетизації пільг. Пенсіонерів теж необхідно забезпечити пільгою, вони заробили це право. Якщо місто впровадить усе комплексно, то пенсіонер скористається електронним квитком, проїде безоплатно, а підприємство потім по факту отримає за його перевезення компенсацію. Якщо пенсіонерів залишать без пільги, наше підприємство значно втрачає.

Проблему перевезення пенсіонерів розуміє і міський голова Кропивницького Андрій Райкович. На одній із нарад у міськраді він констатував, що забезпечити їм компенсацію немає фінансової можливості. Очільник Кропивницького також озвучив свої погляди на вирішення цієї проблеми.

Андрій Райкович, міський голова  Кропивницького:

– У міському бюджеті немає резервного фонду у сумі понад 100 млн грн, щоб забезпечити компенсації пенсіонерам за пільговий проїзд. Немає зараз можливості відшукати такі кошти для того, щоб вирішити питання монетизації пільг на проїзд пенсіонерам. Якщо вже й шукати такі суми, то краще витратити їх на купівлю нового сучасного транспорту. Ми обов’язково вийдемо на діалог з представниками громади, депутатським корпусом, залучимо активістів і запропонуємо декілька фінансово доцільних варіантів громаді. Зменшення навантаження по обслуговуванню пільговиків буде здійснюватися, на мою думку, у кілька етапів. Етапи будуть не квартальні, не піврічні, а річні. Усе залежатиме від можливостей бюджету. Потрібно підрахувати, який у наших пенсіонерів рівень фінансового забезпечення, скільки пенсіонерів отримують мінімальні виплати, скільки – середні, і скільки – високі. І тільки після цього ми будемо приймати рішення, як з міського бюджету підтримувати громадян пенсійного віку.

Єдині, хто буде на 100% задоволений впровадженням монетизації – це приватні перевізники. У Кропивницькому вони ніколи не отримували компенсації за перевезення пільговиків, і, поки економічна ситуація дозволяла покривати ці витрати, вони перевозили ці категорії громадян не ставлячи зайвих запитань. Проте, коли прибутки перевізників почали значно зменшуватися, а водіям стало важче заробляти встановлену перевізником виручку, між ними та пільговими пасажирами почалися постійні конфлікти. Водії часто відмовляють у безоплатному перевезенні пільговикам. А з пенсіонерів за віком минулого року взагалі почали вимагати повну вартість квитка.

Дмитро Вінницький, директор ПП «Олікс»:

– Основна проблема – це конфлікт водія з пасажиром. Ті громадяни, котрі мають право на пільговий проїзд, заходять у маршрутне таксі, і відповідно, не платять за проїзд. Ці витрати повинна, згідно законодавства, компенсувати держава, а нам нічого не компенсовують. Постійно знаходяться якісь моменти для того, щоб цього питання уникнути. Ці конфлікти неприємні як перевізнику, так і пасажиру. Проблема ця всеукраїнська. Тому, якщо верхівка держави прийняла рішення, що треба йти шляхом монетизації, то у цьому буде позитив. Монетизація пільг однозначно вирішить питання конфліктів. Моє бачення таке: потрібно ухвалювати рішення про монетизацію, а потім запроваджувати електронну оплату у громадському транспорті. Якщо говорити про моє підприємство, то монетизація нам буде вигідна. Це створить певну прозорість у наших стосунках із пасажиром та владою.

Руслан Рохов, засновник та керівник «Школи мерів»:

– Однозначно, монетизація пільг потрібна. Тому що вона робить ринок перевезень прозорим. З іншого боку, люди повернуть собі гідність. Тому що, на мою думку, це неадекватно, коли, наприклад, у маршрутці є два пільгових місця, а бабуся проситься, чи є для неї місце. У цей же час, вона могла б мати на це кошти, зайти, не питаючи, чи є пільгові місця, і просто розрахуватися грішми за свій проїзд, тому що у неї монетизована пільга. На мою думку, було б логічно забезпечити монетизацію усіх пільг. У міру спроможності, думаю, держава буде це робити. Тому що іншого способу детінізувати великий об’єм коштів, які списуються на пільги, неможливо. Дуже часто перевізники завищують кількість пільговиків, яких вони провезли. А з міського бюджету тоді їм компенсують ці витрати, узяті «зі стелі.
Впровадження монетизації  – це коли гроші йдуть за людиною. Є людина, яка має потребу у послузі, і коли вона нею користується – оплачує цю послугу. Бо коли немає такої схеми, то ми субсидіюємо не людину, не клієнта, не громадянина, а субсидіюємо фірми, які нібито надають послуги. Невідомо, надають вони послугу, чи ні, але гроші отримують.
Кому першочергово монетизувати пільги – це політична відповідальність кожної місцевої влади. Це їхня сфера відповідальності.

В інших містах України проблеми схожі

Поки що монетизація пільг на проїзд крокує Україною не дуже впевнено. Більшість регіонів ще не ухвалили остаточні рішення. Проте проблеми у всіх однакові – у разі впровадження компенсації витрат за проїзд і пенсіонерам за віком, на місцевий бюджет лягає непідйомний багатомільйонний тягар.

Міська влада Львова та Харкова уже заявила, що поки не будуть впроваджувати монетизацію – на це немає коштів у міських бюджетах.

А от у Вінниці місцева влада пішла шляхом монетизації. Щоправда там збираються компенсовувати вартість проїзду у готівковій формі лише тим десятьом категоріям пільговиків, які запропонував уряд.

За попередніми підрахунками Вінницької обл-держадміністрації, мінімальні 30 поїздок цих пільговиків коштуватимуть вінницькому бюджету 41,9 млн грн. А за умови компенсації пільг на проїзд пенсіонерам, ця сума становитиме 200 млн грн.

Швидше за все, монетизацію пільг у вінницькому транспорті впроваджуватимуть разом із електронним квитком. Нещодавно КП «Вінницякартсервіс» та чеська компанія «Mikroelektronika» підписали конт-ракт на впровадження у місті комплексної системи е-квитка у громадському транспорті.

У Житомирі теж розвивають систему електронної оплати за проїзд у громадському транспорті. Від впровадження монетизації пільг там відмовилися, але возити безоплатно пільговиків, включно з пенсіонерами, у житомирському комунальному транспорті будуть.

Річ у тім, що свою транспортну революцію у Житомирі реалізовують ще з 2012 року. За цей час було закуплено спеціальні термінали для електронної оплати проїзду, створено окреме комунальне підприємство, яке займається впровадженням електронної оплати проїзду. А у квітні нинішнього року міська рада ухвалила рішення про впровадження у місті «Картки житомирянина». Це багатофункціональна платіжна картка для мешканців Житомира, яка, у тому числі, створена для безготівкової оплати проїзду в громадському транспорті.

На думку заступника міського голови Житомира Дмитра Ткачука, ця картка допоможе показати реальну кількість пільговиків, які користуються громадським транспортом, і сприятиме зменшенню корупційної складової через відсутність «живих» грошей.

Для пенсіонерів із такою карткою буде передбачено 30 безоплатних поїздок на місяць. За перевезення пільговиків перевізникам компенсуватимуть кошти по факту. Адже безготівкова система оплати чітко фіксує кількість перевезених пільговиків.

Бути сильним гравцем на ринку міських перевезень житомирській владі дозволяє значна кількість транспорту. Щодня у рейси виходять 92 тролейбуси, 12 трамваїв та 17 автобусів. Ще 23 нові автобуси чекають у Житомирі до кінця року. У Кропивницькому, приміром, комунальне підприємство має 20 автобусів та 31 тролейбус.

Проте і в Житомирі не без проблем. Система безготівкової оплати працює здебільшого у комунальному транспорті. Приватні ж перевізники, хоч і взяли в оренду валідатори для електронної оплати, не користуються ними. Відмовитися від готівки вони ніяк не хочуть. Зі зрозумілих причин…

Як ми бачимо, крок уряду, спрямований на вирішення проблем пільгових перевезень, не став панацеєю. Задля впровадження такої моделі монетизації пільг на проїзд, місцевим владам у будь-якому випадку потрібно чимось жертвувати – або значною сумою коштів, яка необхідна для компенсації витрат на проїзд абсолютно усім пільговикам, або власним політичним іміджем у разі позбавлення безоплатного проїзду пенсіонерів.

Дмитро Васильєв

[10.07.2018 15:44]
Інші записи від автора:
84