Загружаем курсы валют от minfin.com.ua
зв'язатися з нами

Олександр Горбунов: Мрію, щоб містом пишалися свої і хотіли приїхати інші

40903454_339598150112674_5854863052419104768_nЗ думкою про майбутнє, використовуючи можливості сьогодення по максимуму. Так наповнюється суттю нове ім‘я самобутнього й історично багатого міста. Шанс отримати нове дихання випадає далеко не всім українським населеним пунктам, що пережили перейменування. Але Кропивницький вже встиг стати брендом. Встиг створити власні традиції, приречені на впізнаваність та акумулювання кращого українського мистецтва в різних проявах. А все тому, що з самого початку ідея підкріплюється щирим бажанням і щоденними справами. Більше про масштабну культурну подію в самому серці України розповів ініціатор і натхненник Національного мистецького фестивалю «Кропивницький», народний депутат України Олександр Горбунов.

Олександре Володимировичу, Національний мистецький фестиваль «Кропивницький» вже можна назвати традиційним… Його полюбили у Кропивницькому, про нього дізналися по всій Україні. Нагадайте, як виникла ідея його проведення…

Першим і головним кроком до створення й проведення Національного мистецького фестивалю стало перейменування міста на Кропивницький. В умовах війни з сусідньою державою-агресором це було дуже важливим і необхідним рішенням. А вже після цього прийшли думки про те, що буде
завтра і що робити сьогодні місту з не просто новою назвою… З новим обличчям і новими можливостями для розвитку. Я довго збирав для себе аргументи й зрозумів, що саме нова назва може покласти початок масштабному мистецькому розвитку міста. Кропивницький разом з новим ім’ям отримав масу переваг і можливостей. Я озвучив ідею проведення великої культурної події, яку підтримали і колеги в парламенті, і Кабінет Міністрів, за що я їм дуже вдячний. Власне, так і з’явився в державному бюджеті України окремий рядок «Національний мистецький фестиваль «Кропивницький» з сумою у сім мільйонів гривень.

Як правило, в Україні звикли виділяти кошти на різні ремонти, реконструкцію старих приміщень навчальних й інших закладів… Наскільки важко переконувати колег неодноразово  виділяти кошти на культурні заходи, тим більше в немистецький, в масштабах країни, регіон?

За останній рік фестивальний рух в Україні набрав обертів. У нашому регіоні заходів, які б створювали саме бренд території, ще не було. Задача моя і команди Міністерства культури – брендувати Кропивницький як мистецьку столицю України. Я дуже хочу, щоб наше місто було впізнаваним, щоб про нього й надалі дізнавалися за межами країни. І це не гучні слова. Ми творимо не лише історію… Команда, що працює над фестивалем, ставить за мету робити сучасне життя в Україні креативним і привабливим, не забуваючи і про глибокий патріотичний підтекст.

Колеги-депутати від Кіровоградщини підтримують цю та інші ваші ініціативи, які стосуються розвитку Кропивницького й області?

Відкрито свою підтримку не виявляє ніхто. Моя позиція в цьому питанні – головне, щоб не заважали. А мої ініціативи розуміють і підтримують колеги практично з усіх інших регіонів України.

Частина мешканців Кропивницького досі інколи згадує про непростий процес перейменування. Чи відчуваєте ви, як ініціатор нової назви, перепони у популяризації нового бренду міста, й зокрема в організації фестивалю сьогодні?

Час іде, ситуація змінюється, люди починають більше усвідомлювати події в Україні. Під час активного етапу декомунізації це розуміли не всі, хтось просто не міг відмовитися від власних амбіцій, хтось хотів пов’язати місто з історією не нашої країни. Після перейменування пройшло два роки, явного протистояння у суспільстві вже не відчувається. Українці – мудрі, розумні люди і нову мапу України, за моїми спостереженнями, вже визнали і полюбили.

Які відгуки про фестиваль минулого року найбільше вразили чи були несподіваними для вас?

Не персоналізуватиму, але вразила реакція людей, про яких кажуть «міцні горішки»… У театрі закінчувалася вистава «Нація» Марії Матіос, я готував у фойє квіти і диплом театралам з Івано-Франківська, і вийшов спочатку один чоловік, змахуючи сльозу зі щоки, потім ще один… Зупинив, питаю, може щось трапилось… Махнув рукою: «Та ну вас»… Люди не могли стримати емоції після перегляду. І так було після багатьох вистав. Ну, і найприємніше, що фестиваль став топ-темою у всеукраїнських стрічках новин, у маршрутках, магазинах і офісах ще протягом багатьох тижнів після його закінчення ділились враженнями.

Крім десятків тисяч феєричних відгуків й численних постів вдячності у соцмережах, ви отримали, хоч і невелику, але все ж порцію критики. Що з озвученого раніше буде враховано в цьому році?

Основна претензія гостей минулого фестивалю, на жаль, і водночас – я радий цьому, стосувалася малої кількості місць для глядачів у залах театру й філармонії. Вистави й концерти хотіли побачити набагато більше людей, ніж могли вмістити приміщення. Це об’єктивна реальність, яка залишається актуальною і на сьогодні, – місць у залах більше не стало. Але ми почули людей і додали можливість бронювання запрошень на офіційному сайті  фестивалю. Я шукав і більш ґрунтовний вихід… І знайшов його у можливості побудувати літній амфітеатр на понад дві тисячі глядацьких місць. Підкреслю, що це не просто ідея, а реальна можливість за кошти держбюджету реконструювати парк Ковалівський. Такі кошти вже кілька разів спрямовувалися, розроблені проектні рішення… Але поки це питання в місті більше нікого не зацікавило. А воно знаходиться в полі впливу міської ради.

41298089_224788838391232_8117995115840012288_nВідкрийте завісу найцікавішого… Що готує фестиваль нинішнього року?

Мені дуже цікаво, які емоції отримали люди, котрі прийшли на презентацію фестивалю 14 липня. Ідея запросити естрадно-симфонічний оркестр до Кропивницького була дещо ризикована. Такої кількості музикантів на площі перед театром ще ніколи не збиралося, а це сімдесят осіб. У нас ще ніколи в такому форматі не звучали світові прем’єри і твори Марка Кропивницького. Бренд починає працювати, Кропивницький притягує наших талановитих земляків, які живуть і працюють поза його межами. Едуард Мартинюк, до слова, – співак-тенор, теж вихідець з нашого міста. І мені дуже хочеться, щоб більше таких людей частіше поверталися й нагадували усім про себе і свої досягнення. Це був своєрідний експеримент, який ми продовжимо під час фестивалю на Фортечних валах. Ми готуємо ораторію в пам’ять про Героїв, які за Україну віддали свої життя. Буде потужно.

В інші дні буде не менш цікаво і захоплююче. Проект «Герої серед нас» виявився дуже хвилюючим для всієї команди, яка над ним працювала. Ми розшукали тих, кого не звикли називати героями. Тих, чиї вчинки можна вважати мистецтвом. Мистецтвом творити життя. Ми зробили відео-
історії про них і хочемо, щоб про їхні вчинки дізналися всі. Хочемо, щоб поняття «герой» вийшло за стереотипні рамки. Не треба чекати, доки хтось віддасть своє життя при трагічних обставинах чи отримає поранення. Герої – серед нас. Стоять у черзі, їздять у транспорті, живуть поруч… Мене особисто їхні історії вже вразили і не відпускають. Хочу, щоб це відчули всі.

Хто з високопоставлених гостей приїде на фестиваль?

Обов’язково буде міністр культури Євген Нищук зі своєю командою. Жодних офіційних презентацій і окремих публічних запрошень не буде. Відвідати фестиваль – має бути особистим бажанням будь-кого, незалежно від посади. Ми всіх поінформуємо, покажемо програму, а далі все залежить від  особистих переваг.

Маєте особливі очікування від фестивалю–2018?

Мої особисті очікування такі ж, як і головна мета фестивалю. А він спрямований на популяризацію міста. На те, щоб його мешканці повірили в своє місто, в нові можливості для розвитку, зокрема й особистого. Щоб пишалися ним, чи принаймні не соромилися говорити «Кропивницький», коли їх запитуватимуть: «Звідки ви?». Мрію, щоб містом пишалися свої і хотіли приїхати інші.

 

Неля Желамська

[30.08.2018 12:24]
Інші записи від автора:
57