Загружаем курсы валют от minfin.com.ua
зв'язатися з нами

Олександр Охапкін: Якби ікони в українському стилі прийшли на зміну російським, я б вважав, що виконав свою місію

aARB-oDS4dA17 березня, у галереї “Єлисаветград” відбулося відкриття виставки робiт «Святi у вишиванках» сучасного українського живописця Олександра Охапкiна. Саме тоді журналу «Persona» пощастило поспілкуватися з талановитим художником, на картинах якого зображенi святi, одягнутi у вишитi сорочки, українськi рушники, традицiйнi для українського народу елементи. Про те, як Олександр Охапкін прийшов до релігійної тематики читайте в інтерв’ю Наталі Кривошей «Олександр Охапкін: Якби ікони в українському стилі прийшли на заміну російським, я б вважав, що виконав свою місію» у четвертому номері журналу «PERSONA» (квітень, 2017).

 

 

bm1z_i-di8ge5oPS-ZzuIU– Як ви прийшли саме до релігійної тематики?
– Як це буває в кожного молодого митця, кидався з одного кутка в інший. Пройшов через сюрреалізм, через реалізм, авангардизм різного плану. Ще на першому курсі училища підійшла до мене людина і питає: «Ти з художнього? Намалюй ікону». Я погодився. І це були перші мої роботи.  А в 89-му відбулася виставка у Вінниці, де були представлені різні напрями. Я вирішив спробувати релігійну тему. Роботи, що там виставлялися, до речі, викрали, коли відправляли до Москви, тільки на фотокартках залишилися. От тоді я вперше виставив свої ікони. На них звернули увагу. Через 30 років мені кажуть, що хочуть мою виставку у Вінниці, що ще пам’ятають ту. Тобто тоді в мене були якісь «маяки», «фішки», які підказували напрям. І на Андріївському узвозі я тоді виставляв, до речі, тему ангелів, і, як не парадоксально, клоунів. От клоуни-янголи, тематика ж геть різна, я намагався тренувати свою техніку, працювати над різними темами, нічим не пов’язаними. Люди дивилися і купували картини, де була духовність. Я багато працював над собою, і в результаті мої роботи тоді і зараз – це небо і земля, вони геть по-іншому виглядають. Тоді були більш графічні, темні, чорні, я не використовував білі кольори, в кращому випадку були жовті кольори тла… А зараз все геть по-іншому я відчуваю, як воно має бути. Релігійна тематика перегукується з темою материнства – моя мати, моя друга мати, мати, якою має бути жінка по життю».

Детальніше читайте у четвертому номері журналу «PERSONA» (квітень, 2017). Видання можна знайти у вільному продажу в книжковому супермаркеті «Букі», в магазині «Ятрань», у точках продажу преси в супермаркетах «Фуршет» та «Копілка», а також у будь-якому з кіосків «Укрпошти».

[27.04.2017 17:42]
Інші записи від автора:
100