Загружаем курсы валют от minfin.com.ua
зв'язатися з нами

Спринт із євроінтеграції: як Україна здобуває лідерство на шляху до цифрової Європи

Цьогоріч Україна увійшла до топ-20 країн світу за рівнем розвитку відкритих даних і знаходиться на другому місці серед країн, що зробили найбільший прогрес за останні 4 роки в цій сфері. Такі позиції українська держава має у найбільш впливовому рейтингу open data barometer, який вимірює розвиток відкритих даних країн світу й був оприлюднений World Web Foundation у вересні. Успішний спринт україни став можливим завдяки активній політиці підвищення прозорості й підзвітності, що проводиться центральними органами влади й містами. Окрім визнання на світовому рівні така активність дає україні  можливість швидше інтегруватись у цифрову економіку європи, а також поліпшити власне електронне урядування, впровадити інноваційні сервіси для громадян. Саме появою зручних сервісів та онлайн-інструментів відзначився поточний український рік. І деякі з них за статистикою використання мають неочікувану популярність.

Вперше на європейському порталі даних

Однією з найгучніших новин Open Data Forum 2018 – головної події року у сфері відкритих даних в Україні – стала інформація про те, що українська держава почне публікувати свої реєстри на порталі відкритих даних ЄС. Як розповів під час форуму програмний менед­жер порталу даних ЄС, Європі цікавий досвід роботи українців у цій сфері. У Державному агентстві з питань електронного урядування України такі можливості розглядають як вдалу перспективу для цифрової євроінтеграції, яка теж важлива на фоні усіх інтеграційних процесів нашої держави у ЄС.

Джанфранко Чеконі, програмний менеджер порталу даних ЄС:

img311Ми зацікавлені в організації майстер-класів і воркшопів за участю українських експертів, оскільки навколо ідеї відкриття даних держави, бізнесу, громадського сектору в Україні працює потужна спільнота. Ми дійсно хочемо підтримати Україну в розвитку сфери відкритих даних. Мені здається, що коли Україна приєднається до європейського порталу, вона отримає сильний потенціал до цього.

Олексій Вискуб, перший заступник Голови Державного агентства з питань електронного урядування України:

img309На перший погляд великої користі для України у приєднанні до порталу даних ЄС немає. Але, насправді, це для нас дуже важливо з точки зору політики. Окрім угоди про асоціацію України з ЄС, існує ще мапа цифрової євроінтеграції, яку розробляло наше агентство. Тому для нас важливо брати участь в усіх процесах, де Європа рухається до цифрової економіки, максимально інтег­руватися у них і таким чином на рівні з Європою застосовувати єдині стандарти не лише у відкритих даних, а й в електронних послугах, побудові реєстрів і подібному. Публікація українських даних на порталі – це також етап переходу на європейські стандарти, адже ми дізнаємось про їхні підходи і вимоги до якості даних, долучимося до їхніх практик, які є передовими. Ми розуміємо, що згодом буде зворотна інтеграція, і наші компанії зможуть використовувати дані Європейського Союзу. Насамперед Європу зацікавив наш бізнес-реєстр (ЄДР), який оприлюднено першим. Але в ході дискусій вони також зробили запит на  транспортні дані, які нещодавно були нами опубліковані, а також на дані Державної фіскальної служби.

Із чого складається успіх України?

Окрім успішних позицій у міжнародному рейтингу Україна здобула ще кілька перемог року. Вперше завдяки співпраці з лондонським Open Data Institute було проведено дослідження економічного ефекту для країни від відкриття державних даних. Окрім того, Україна оприлюднила низку реєстрів, що мають найвищий запит від суспільства і які впливатимуть на економіку держави. Разом із відкритою інформацією українці отримали ще й зручні сервіси, які дають можливість краще розуміти політику держави та впливати на неї.

Влітку нинішнього року Державне агентство водних ресурсів України вперше опублікувало дані про якість води за 16 основними показниками з 445 пунктів збору води на річках усіх основних водних басейнів України за останні п’ять років. Цей крок не лишився непоміченим під час оцінювання прогресу України, адже згідно з усіма міжнародними рейтингами відкриті дані з моніторингу довкілля є пріоритетними наборами для оприлюднення державою. І тільки 15 країн публікують їх у відкритому та машиночитному форматі. Такий формат дав можливість Агенції журналістики даних  створити  інтерактивну карту «Чиста вода» щодо забрудненості річок в Україні. Інструмент дозволяє обирати конкретний річковий басейн та оцінювати, як рівень забрудненості змінювався протягом п’яти років. Також можна переглянути перелік основних забруднювачів річок у своєму регіоні.

Фіона Сміт, директорка з міжнародного розвитку Open Data Institute (Великобританія):

img326 За останні 12 місяців я побачила, що ситуація з відкритими даними в Україні значно покращилась. Україна насправді долучилась до всього світу, розуміє цінність відкритих даних. Мені здається, що ваша країна робить багато важливих кроків й іншим країнам є чому у вас повчитися. Ось ця історія із запитанням у Фейсбуці – це вже хороший приклад того, як можна працювати. У європейських країнах досі точаться дискусії щодо того, які дані в першу чергу треба відкривати і яким чином отримувати запит на них.

У серпні цього року на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних з’явились дані про реєстрацію транспортних засобів. Як розповів Владислав Криклій, начальник Головного сервісного центру МВС України під час однієї з панелей Open Data Forum 2018, історія появи найпопулярніших даних в Україні розпочалась, після його посту у Фейсбуці з питанням, які дані МВС або сервіс на основі них були б цікаві українцям. Завдяки цьому запиту в Україні з’явився онлайн-сервіс «Перша реєстрація автомобілів в Україні» від Агенції журналістики даних, який надає змогу кожному громадянину самостійно отримати інформацію про автомобільний ринок: наприклад, порівняти дані щодо реєстрації транспортних засобів за регіоном, датою випуску, маркою, моделлю, об’ємом двигуна, типом палива та кольором. Сервіс дозволяє моніторити тенденції автомобільного ринку, більше дізнатися про споживчу поведінку та уподобання громадян, зокрема, які автомобілі купують мешканці різних регіонів, як впливає колір авто на його популярність, тощо. За перший місяць існування такого сервісу ним скористались 100 тисяч українців, а сам набір даних з інформацією, що використали для його створення, було завантажено з державного порталу відкритих даних понад 16 тисяч разів.

 

0019img322

Цього ж літа в Україні презентували новий онлайн-сервіс «Електронний кабінет перевізника», що був створений у співпраці з Міністерством інфраструктури, Державним агентством із питань електронного урядування та Державною службою України з безпеки на транспорті. У ньому доступно 5 електронних послуг: вантажні та пасажирські автоперевізники зможуть отримувати, розширювати, звужувати та анулювати ліцензії онлайн, а також оперативно повідомляти про зміну своїх даних: персонал, транспорт, матеріально-технічну базу.

А завдяки тому, що Укртрансбезпека відкрила для громадян Реєстр перевізників, стало можливим створити сервіс для громадян «Перевірка автоперевізника». Тепер кожен пасажир, ввівши у пошуковику сервісу номер автомобіля, ЄДРПОУ чи ІПН власника, зможе дізнатися точну назву та контактні дані перевізника, а також наявність, тип, строк дії його ліцензії. Надалі розробники планують налагодити взаємодію Реєстру перевізників ще з двома державними реєстрами – Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань і Єдиним державним реєстром МВС щодо транспортних засобів та їх власників, а також запровадити електронний протокол.

img328 img320

Іще одним досягненням цифрової України став запуск Інспекційного порталу, що реалізувала Державна регуляторна служба України спільно з Міністерством економічного розвит­ку і торгівлі України та за підтримки Офісу ефективного регулювання (BRDO). На порталі можна знайти дані про результати понад 40 тисяч перевірок бізнесу 22 інспекціями. Команда розробників порталу також відкрила дос­туп до завантаження даних із нього, завдяки чому стартапи та інші компанії зможуть створити сервіси для перевірок безпеки магазинів, кафе, ресторанів, ТРЦ, а аналітики та
антикорупційні організації зможуть контролювати хід проведення інспекційної діяльності в державі.

У вересні Міністерство фінансів України запустило другий модуль порталу публічних фінансів
Е-Data – відкритий «Бюджет для громадян»,
 завдяки якому кожен охочий може у зручній формі відслідковувати всі стадії бюджетного процесу, аналізувати структуру надходжень і витрат державного бюджету. Проект має на меті показати всі стадії бюджетного процесу від початку до кінця – планування, виконання та аналіз. А вже зараз на ньому можна знайти проект державного бюджету на 2019 рік у зрозумілій для пересічних громадян формі.

Як розповів журналу «Persona» Олексій Вискуб, надалі Україна працюватиме над відкриттям даних, які є в переліку Open Data Barometer і досі не оприлюднювались українськими розпорядниками. Зокрема, зараз ведеться робота щодо перенесення інформації про українські дороги із паперових носіїв в електрон­ні мапи. У подальшому планується, що Укравтодор оприлюднюватиме у формі відкритих даних списки доріг, на яких проводитимуть ремонтні роботи, звіти щодо їх здійснення і подібне. Окрім того, Державне лісове агентство вже працює над тим, щоб постійно оприлюднювати план лісонасаджень та перелік спеціальних дозволів на заготівлю деревини, що дасть можливість моніторити стан українських лісів.

Поява подібних онлайн-сервісів може цікавити і європейські країни. Для прикладу, Молдова запозичує модель української системи публічних закупівель «ProZorro», проводячи власну реформу закупівель, а громадські активісти Франції, які до цього часу вручну оцифровують паперові декларації посадовців, цікавилися проектом Канцелярської Сотні «Електронні декларації». Однак, якщо держава й надалі даватиме доступ до власних баз і реєстрів інформації, то кількість електронних послуг та зручних для населення сервісів зростатиме в геометричній прогресії. На рівні міст запит на такі онлайн-інструменти є, і доказом цього можна назвати кількість цікавих стартапів, які з’явились за останній рік без державної підтримки. Але про це вже в наступному номері.

[07.11.2018 16:12]
Інші записи від автора:
496