Загружаем курсы валют от minfin.com.ua
зв'язатися з нами

Уже без АТО, але ще без «удосконалення окремих питань»: скільки Збройним силам чекати на дозволене Радою

112-97Україна офіційно прожила перший місяць без АТО, а в Адміністрації Президента досі лишається без підпису закон, на який з нетерпінням чекають військово-службовці, котрі перебувають на контракті в Збройних Силах.

Кому і навіщо потрібен закон

Ще 5 квітня Верховна Рада ухвалила Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань проходження громадянами військової служби (№6052). Ця подія стала знаковою насамперед для тих військових, які уклали контракти до закінчення особливого періоду, відслужили їх, але до цього часу залишаються в армії. Документ дав чітке розуміння, хто і коли може звільнятися з ЗСУ.

Голова ВРУ підписав ухвалений закон 23 квітня і направив його президенту. Той, згідно з процедурою, мав 15 днів на підписання, офіційне оприлюднення чи накладення вето, але до цього часу нічого з вищеперерахованого не зробив. Чому в Адміністрації Президента так довго зволікають, зараз можна лише припускати. Тим часом по всій Україні кілька десятків тисяч військовослужбовців,  які за законом отримали право на поетапне звільнення, перебувають у підвішеному стані. А це вже може створювати певні загрози національній безпеці.

«Коли військовослужбовці служать і не знають дати свого звільнення, коли грубо порушуються їхні права, коли людина переслужує прописаний у контракті термін на 1 рік, на 2, то це дуже сильно демотивує і негативно впливає на морально-психологічний клімат в Збройних силах, – говорить експерт ГО «Юридична сотня» Антон Красов. – Зараз йдеться про те, щоб забезпечити законний процес і гарантію ясності для військовослужбовців. Це сприятиме тому, що люди з часом більше йтимуть в армію на контракт. І навпаки, чим довше затягуватиметься процес звільнення контрактників, тим більше матимемо негативного впливу. Бо тоді людині буде зрозуміло, що на військовій службі в Україні порушуються її права».

За словами Красова, щодня на «гарячу лінію» до «Юридичної сотні» звертається багато військовослужбовців, які цікавляться подальшою долею законопроекту №6052. Тим більше, що цей документ регулює досить широке коло питань. Це не лише звільнення контрактників до кінця особливого періоду, а й підвищення віку для вступу до військових вишів до 30 років, і фінансування відряджень військовослужбовців, і можливість залишитися на службі тим, хто отримав травми, поранення або інші ушкодження здоров’я під час бойових дій. Останній пункт зараз найбільш жваво обговорюється серед колишніх учасників АТО.

Житель міста Гайворон у Кіровоградській області Роман Друзь понад 30 місяців відслужив безпосередньо в зоні АТО. Розпочав службу рядовим, а закінчив в. о. командира мінометної батареї. За п’ять днів до кінця 2017 року чоловіка звільнили з армії, бо у нього стався серцевий напад прямо на бойовій позиції. Зараз Роман з нетерпінням чекає на підписання законопроекту, адже тоді отримав би шанс повернутися в армію.

«Багато хто хоче повернутися. Я знаю, як мінімум, чотирьох людей, які просто рвуться туди, хоч і мають третю групу інвалідності. Це колишні снайпери, десантники. Я сам із задоволенням повернувся би на службу, – розповідає Роман Друзь. –  Просив, щоб мене не звільняли з армії. І хоч здоров’я в мене вже не те, бігати, звичайно, навряд чи зможу, але займатися коректуванням, навчанням і тому подібне ще б міг, і приносити користь таким чином. Я вже ходив до воєнкома, але, поки закон не підписаний, кажуть, що ситуація невизначена. Зокрема, з якими захворюваннями братимуть на службу і куди саме».

Чому мовчить президент?

Експерти називають кілька причин, через які президент може зволікати з підписанням закону №6052. Головна з них, на їхню думку, лежить… у фінансовій площині. Виконання низки пунктів потребуватиме серйозного фінансування, а де взяти кошти, у державі поки не визначилися.

«Я думаю, що при ухваленні цього законопроекту могли просто проігнорувати якісь рекомендації Міністерства фінансів, і зараз є певні побоювання, що в державі просто не буде грошей для забезпечення виконання деяких норм, – каже голова ГО «Юридична Сотня» Леся Василенко. – Другий варіант – це те, що оборонні структури не знають, ким заповнити вивільнені вакансії. Але він менш ймовірний, бо ті пункти, які стосуються звільнення військовослужбовців, що відслужили за контрактом, писалися в самому Генеральному штабі. Тобто, всі моменти погоджені й прораховані, а в Генштабі самі зацікавлені у звільненні всіх тих, у кого закінчилися контракти, і вони більше не бажають служити. Можливо, є певний розбрат між Генштабом і Міністерством оборони, бо позиція першого не завжди узгоджується з урядовою структурою. По лінії Генштабу однозначно не повинно бути питань.

Є й третій варіант, який зараз жваво обговорюється у соцмережах і коментується аналітиками. Це те, що у президента шукають зручний момент, аби підписання цього законопроекту стало зайвою нагодою для піару. Можливо, поставити печатку до якогось свята, пов’язаного з військовими структурами, можливо, ще щось. Але такий варіант, як на мене, є дуже дивним і малоймовірним, адже будь-який фахівець у справі комунікацій повинен розуміти, що подібне затягування перекреслить весь позитивний піар».

Жодних прогнозів, коли ж таки варто очікувати підпису президента під законом №6052, ніхто не дає. Жартують, що цього варто було очікувати 8 травня, коли спливав відведений процедурою термін. Тепер – повна невідомість. Водночас у тій же «Юридичній сотні» кажуть, що в АП і раніше практикували затягування з підписанням дуже важливих законопроектів, але врешті-решт все закінчувалося позитивно. Тому й цього разу ніхто панікувати не збирається.

ООС замість АТО

Між тим з 30 квітня 2018 року на сході України офіційно відмінили АТО. Згідно з ухваленим Радою і підписаним президентом законом, участь військових у збройному конфлікті на Донбасі відтепер є Операцією об’єднаних сил. Експерти кажуть, що цим влада фактично узаконила перебування української армії в «гарячій точці». Для самих військово-службовців, окрім зміни назв, в тому числі і посад, мало що зміниться. Хіба що вони тепер ще жорсткіше контролюватимуть  рух населення між мирною територією та тимчасово окупованими районами Донецької й Луганської областей.

«На даний час я не бачу жодних змін у нормативно-правових актах, які регулюють пільги і соціальні гарантії на загальнодержавному рівні для діючих військовослужбовців у зв’язку із запровадженням режиму Операції об’єднаних сил, – каже Антон Красов. – Військовим, які перебувають у зоні бойових дій, поки що платять ті ж самі кошти. Однак певні зміни не виключаються в майбутньому. Поки що ж вони торкнулися лише підпорядкування. Коли було АТО, цією операцією формально керувала СБУ, зараз за все відповідає об’єднаний штаб Збройних сил. Тобто військові повністю керуватимуть операцією».

Згадуваний вже колишній учасник АТО Роман Друзь переконаний, що з ухваленням цього закону в Україні спізнилися як мінімум на два роки. Разом з тим він погоджується з думкою експертів, що методика ведення бойових дій і роль військовослужбовців після перейменування АТО на ОСС майже не зазнає змін. Але принаймні ніхто з місцевого «борзого» населення вже не питатиме у солдат, чому там вони, а не правоохоронці, якщо офіційно в країні Антитерористична операція.

 

Сергій Муренець

[17.08.2018 08:50]
Інші записи від автора:
48