Загружаем курсы валют от minfin.com.ua
зв'язатися з нами

Відродження міського парку Перемоги: як все було та що це значить для міста

Будь-який проект, яким би корисним і потрібним для громади він не був, потребує не лише ініціативи. Без серйозної «адвокатури», союзників і наполегливості нічого не вийде. В цьому переконаний народний депутат України VIII скликання Олександр Горбунов, якому вдалося залучити з державного бюджету майже 40 млн грн на відродження міського парку Перемоги. 

Міськсад, як звикли його називати в народі, почав занепадати одразу після проголошення Незалежності – від розкрадання металевих конструкцій дитячих майданчиків і пожежі, яка знищила амфітеатр з відкритою сценою й майже 1,5 тисячею глядацьких місць до, логічного для недоглянутих місць, заростання хащами. Далі про те, як безнадійно занедбаний парк знову перетворюється на улюблене місце відпочинку містян з уст безпосереднього ініціатора масштабного відновлення.

Олександре Володимировичу, коли з’явилася ідея відновити парк?

По відчуттях, бажання відродити міськсад було завжди. Я пам’ятаю його ще доглянутим… До Незалежності усі парки міста – Ковалівський, 50-річчя Жовтня (Ред. – нині Дендропарк) та парк Перемоги, мали практично однаковий вигляд й однаково доглядались. Та міськсад чомусь жодна міська влада не розглядала, як місце для відпочинку містян, і не передбачала навіть мінімальних коштів на його утримання. Більше того, у 2008 році цю територію ледве вдалося вберегти від дерибану й приватних забудов по скандально відомому 405 рішенню. Я вважаю, що усі міські парки повинні бути комунальними. В цьому я був переконаний тоді і такої ж думки дотримуюсь зараз. 

Як і коли стало зрозуміло, що відродженню парку бути?

Я ще був депутатом міської ради, коли отримав рекордну кількість звернень від мешканців мікрорайонів Арнаутово та Олексіївки з проханням привести парк Перемоги до ладу. Люди тоді зібрали більше тисячі підписів. Це було в 2011 році. Але в міській раді на той час було дуже багато депутатів, які бачили на території міського саду свої домоволодіння. Можливості зрушити це питання з мертвого місця з’явилися після того, як я став депутатом Верховної Ради. Мені вдалося аргументувати необхідність виділити кошти на відновлення парків і знайти підтримку серед своїх колег в бюджетному комітеті та в парламенті. У 2016 році в місто направили 10 млн грн на реконструкцію двох парків – Ковалівського та парку Перемоги, але міська рада відмовилася їх приймати, офіційно мотивуючи відсутністю проектної документації і наявністю у місті «більш важливих проблем, ніж занедбаний парк». Хоча справжні причини відмови були абсолютно політичними. 

Але ж ви не здалися?..

Звичайно, ні. Я домігся направлення в місто додаткової державної субвенції на розробку технічної документації. Більше того, на законодавчому рівні вніс поправку, яка виключала обов’язкове співфінансування проекту з міського бюджету, бо раніше реалізація подібних програм вимагала від місцевих рад своєї участі – виділення від 3% коштів від загальної вартості проекту.

Тобто, фактично, кошти на відновлення парку прийшли до міста на блюдці з золотою каймою?

Скажімо так, я створив усі умови для того, щоб міська влада прийняла кошти державного бюджету без найменших труднощів. Головне, що ми вже бачимо зміни, до парку з’їжджаються люди з усього міста, хоч роботи з благоустрою ще тривають. 

Яким буде парк після завершення робіт?

Перш за все, парк Перемоги – це місце спокійного сімейного і спортивного відпочинку, без шуму атракціонів і гучної музики, без турнікетів на вході і комерційних об’єктів на території. Сподіваюсь, що влада міста збереже його максимально природнім. Бо я досить часто чую від мешканців Кропивницького про те, що не вистачає тихих та затишних місць – від мам, які хочуть спокійно поговорити зі своєю дитиною, не відтягуючи її від атракціонів чи палаток з іграшками… Від спортсменів, які повноправно хочуть тренуватися на свіжому повітрі і на спеціально-облаштованих майданчиках. Це місце для тих, хто хоче спілкуватися і читати книги, насолоджуватися емоціями і можливістю побути сам на сам з природою. Саме таким я бачу парк Перемоги. Шумних і розважальних місць у Кропивницькому і так вистачає. Але багато залежить і від бачення керівництва міста і депутатів. На жаль, досі ми спостерігали тільки збільшення МАФів і об’єктів торгівлі там, де без них точно можна було б обійтися. 

Що ще найближчим часом з’явиться в парку? 

Вже з’явилося чотирнадцять відеокамер по території. Будуються громадські вбиральні, спортивні зони, алеї…

На скільки існуючий проект відновлення парку відповідає вашим ідеям і баченню?

Думаю, на дев’яносто відсотків.

А як щодо транспортного сполучення з парком? На скільки мені відомо туди містянам без автомобіля дістатися досить складно…

Так, люди піднімають це питання досить давно, і не лише через те, що хочуть без зайвих квестів добиратися до парку… В цьому ж мікрорайоні знаходиться спортивна школа і бейсбольний клуб, де займаються сотні дітей і дорослих, і дістатися до них завжди було складно – пішки й через дороги з досить інтенсивним рухом. Транспортне сполучення  до цих спортивних об’єктів і досі є проблемою. Але я зі свого боку вже створив певні умови – за кошти державного бюджету відремонтовано вулицю Барболіна. Вона сполучає мікрорайон Олексіївки з центральною алеєю міського парку, запуск автобуса по цій вулиці вирішив би проблему сполучення і зі спортивними закладами. 

Вже сьогодні наші читачі у мережі Facebook запитують про іншу частину парку, де алеї не укладаються. Що буде там?

Цю частину парку я називаю дендрологічною. На відміну від окультуреної – з викладеними плиткою алеями, ландшафтним дизайном, елементами вуличного декору та інсталяціями для фотозон, дендрологічна частина парку повинна зберегти максимально природну суть. Із благоустрою там будуть освітлення, а також насипні доріжки по всій території.

Щодо прогулянок з собаками в окультуреній частині парку… Дозволятиметься?

Вигулювати собак у парках та скверах і так заборонено. Я б рекомендував це робити якраз у дикій на сьогодні – дендрологічній зоні, а не на алеях, де граються і катаються на роликах чи велосипедах діти. На мою думку, вже час формувати чіткі вимоги до власників собак щодо прибирання після своїх вихованців, а також вводити штрафи за їх недотримання. Такі зміни до Правил благоустрою вже внесли у багатьох містах України. Це практика цивілізованого і відповідального суспільства.

Як зараз себе почувають дерева, яким робили санітарну обрізку, і за які так переживали еко-активісти і деякі мешканці нашого міста?

Я не спеціаліст з обрізки дерев, щоб оцінювати їх стан. Парк буяє зеленню – це бачу я, про це говорять люди, які сюди приходять відпочивати. Те, що зелені насадження омолодилися – це факт. А правильно чи ні зробили обрізку дерев – це питання до замовників і виконавців цієї послуги. Я не є ні тим, ні іншим. Моїм завданням було на законодавчому рівні зробити все можливе, аби місто, як розпорядник коштів, отримало з держбюджету фінансування проекту. А на стадії проектування, коли озвучував своє концептуальне бачення щодо відродження парку, такі деталі, як особливості проведення обрізки дерев не обговорювалися. Якісь звинувачення у варварському ставленні до дерев на мою адресу ніяк не співвідносяться з 1000 висаджених у цьому парку саджанців особисто мною, моїми друзями і знайомими. П’ять років поспіль за свої власні кошти я купую і висаджую алеї різних дерев. І це попри те, що їх крадуть чи просто ламають вже на наступний день. Було й таке, що засихали, бо поливати вручну кількома відрами 500 саджанців неможливо, а комунальним службам це просто було непотрібно. Я вважаю, що треба зосереджуватись на конструктиві, а не на звинуваченнях. Приходьте, краще, подивитися на алею з молодих кленів і десятки інших саджанців, які на щастя вже добре прижилися.

Ще одне важливе питання… Хто доглядатиме парк після завершення робіт з благоустрою? Чи передбачені кошти на утримання? 

Утримання парку – прерогатива міської влади і комунальних служб. Наразі такої статті у міському бюджеті я не бачу. Але, на мою думку, правильно було б, якби за парками і скверами в місті доглядало окремо створене комунальне підприємство з чіткими і зрозумілими інструкціями і професійним поглядом саме в частині догляду за зеленими насадженнями. 

Що, на вашу думку, відродження парку означає для міста в цілому?

Відродження парку Перемоги – це відродження важливої історичної складової міста. Це душа і родзинка міста, куди йдемо відпочити ми і ведемо гостей, які приїхали з інших міст України. Це своєрідна візитівка міста. І безперечно новий туристичний об’єкт, який може стати основою масштабного інвестиційного проекту – екскурсії до парку зі сплавами по Сугоклеї точно набрали б популярності. Цю ідею можна розширювати й удосконалювати, формувати привабливість у дрібницях – від створення додаткових оглядових майданчиків до розчищення і підсвітки русла річки…

А для вас особисто? Що для вас означає втілити проект, над яким працювали багато років?

Двічі у своєму житті я перебував на межі життя і смерті – в двадцять років і в тридцять сім. І я дуже чітко пам’ятаю свій стан і свої відчуття в момент, коли не знав чи буду жити, а якщо буду, то як саме. В такий період багато всього переоцінюєш і запитуєш себе «який слід ти залишив?». Я хочу залишити приклад. Для свого сина, для містян, для тих, кому не вистачатиме мотивації чи наполегливості відстоювати потрібну і корисну справу. І це не про очікування оцінки чи вдячності за хороший вчинок. Це про щирий поклик серця. Ніколи не треба думати, що ви ні на що не впливаєте. Уявіть на скільки б змінився Кропивницький, якби кожен із нас взяв під свою опіку хоча б один квадратний метр за межами свого дому?! Я переконаний, що системні зусилля пишуть нову історію. Головне пам’ятати, що суттєвий слід може залишити той, хто рухається далі попри будь-які перешкоди. Цими принципами я керуюсь у роботі над усіма масштабними проектами, які реалізовую. Саме тому наше місто отримало українську назву і нові можливості, зародився «Кропфест» – щорічний мистецький фестиваль, відродився парк Перемоги.

Записала Неля Желамська

[09.06.2020 17:43]
Інші записи від автора:
1 097