Загружаем курсы валют от minfin.com.ua
зв'язатися з нами

Володимир Гройсман: Ми заклали фундамент нової держави

До закінчення каденції нинішнього уряду залишаються лічені тижні. Коаліція вже нового парламенту формуватиме новий Кабмін – з перевірених і досвідчених чи новачків-аматорів – невідомо. Напевне, сьогодні можна оцінювати лише результати, які Україна отримала протягом останніх років роботи уряду. Ефективні чи ні, теж можна говорити лише після відповіді на запитання щодо виконання Верховною Радою зобов’язань із законодавчої підтримки коаліційної угоди й програми діяльності уряду. На сьогодні цей показник дуже низький, як і відсоток ухвалених депутатами законів на виконання урядових програм. Таке собі замкнене коло, яке не дозволяє уряду в повній мірі реалізувати свої плани і плани, які окреслив для нього парламент.
Але те, що уряд Гройсмана розпочав з найважчого, – факт. Глобальні реформи і зміни ще жодній країні світу не вдалося пережити легко й швидко.
Про необхідність змінювати систему прийняття рішень в Україні, про те, чи можуть нові обличчя бути ефективними у державотворенні і скільки ще потрібно років, щоб відремонтувати усі українські дороги, розповів журналу прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

Володимире Борисовичу, закінчується каденція уряду, який ви очолюєте з 2016 року. Що було найважчим за цей час?

Знаєте, найважче – це не зовсім про роботу. Так, це справді непросто, адже щодня – нові виклики, нові проблеми, нові рішення і нові можливості. Але найтяжче – це працювати в умовах зламаної машини ухвалення рішень. Вона не сприяє, а навпаки, гальмує всі процеси. Вона – не інструмент розв’язання проблеми, а тягар і удавка, якщо бути відвертим. Я говорив і говорю – нам треба змінювати систему ухвалення рішень – від найвищого законодавчого рівня до рівня окремої громади. Тоді категорії «важко» – «легко» набудуть дещо іншого забарвлення.

Що чи хто, на вашу думку, є головною проблемою України?

Безвідповідальність, байдужість, безгосподарність і популізм, який оперує красивими лозунгами й поняттями, а насправді не має ніякої основи.

Ефективність уряду залежить від інтересів бізнесових кіл?

Якщо ми говоримо про уряд Гройсмана, то точно ні. Ефективність нашого уряду – в тих змінах, які ми напрацювали і впроваджуємо. Ми заклали фундамент нової держави. А всі акценти в кожній нашій програмі, кожній реформі, в кожному перетворенні – це інтереси людей, пересічного громадянина, який хоче жити і працювати в своїй країні.

Скільки вам, як прем’єру, ще потрібно було б часу, щоб українці відчули й побачили реальні позитивні зміни в країні?

Чи вірите ви в те, що вибори 2019 року приведуть до влади дійсно нових для України людей? І чи можуть нові обличчя бути ефективними у державотворенні, яким фактично керують олігархічні кола?

Дивлячись про що ми говоримо. Більшість тих змін, які ми впроваджуємо, розтягнуті в часі. Приміром, візьмемо медицину. Ми тільки-но вийшли на прийнятну модель надання послуг на первинці. Ми донесли і довели правильність нашого фокусу на якості послуги, а не кількості койок в окремій лікарні. Тепер потрібно розповсюдити цей досвід на інші ланки, на екстренку. Для цього потрібен час, звісно. А от якщо ми поговоримо про децентралізацію, то тут ми ставимо більш жорсткі часові рамки. На мою думку процес об’єднання громад треба завершити вже в 2020 році, аби провести місцеві вибори в нових територіальних реаліях. А закріпити децентралізацію в Конституції потрібно взагалі до кінця року – нехай вже силами нового парламенту, але це треба зробити якнайшвидше.

Очевидно, що у людей сьогодні великий запит на зміни. Але те, що ми бачимо зараз, – це намагання підмінити поняття. Ми хочемо змін – конкретних, а нам пропонують нові обличчя – людей, яких не знають навіть лідери їхніх політичних сил. Ми не знаємо – вони здатні чи ні на проведення змін. Саме тому питання треба переводити в інший ракурс, а саме – чи здатні політичні сили змінювати підходи. Для мене українська політика – це не нові обличчя, а любов до України і розум, аби проблеми, які стоять перед нами, отримали принципові й фахові рішення. Україні і українській політиці потрібні не стільки нові обличчя, скільки здатність забезпечити нові підходи до вирішення проблем держави – як геополітичних викликів, так і внутрішньоекономічних завдань.

Який напрямок найважче піддається реформуванню?

Якщо ви маєте на увазі, де стара система чинить найбільший опір, то можу відповісти – фактично всюди. Зміни взагалі невдячна річ, їх не люблять. Справжні зміни даються нелегко – навіть незважаючи на те, що фактично кожен зустрічний відповість, що хоче і чекає на великі перетворення.

Ви розпочали масштабну роботу з ремонту українських доріг. За скільки планували завершити цей процес у повному обсязі, адже більшість доріг ще залишається у незадовільному стані?

Минулого року ми ухвалили 5-річну стратегію з’єднання всіх обласних центрів якісними дорогами. Поступово втілюємо її – маємо вже близько 7 тис. км якісних шляхів. Нинішнього року приділяємо увагу місцевим дорогам. Думаю, з тими орієнтирами, які собі ставимо, нам потрібно буде років з три, аби привести їх до ладу. Якось я пожартував, що в Україні є два типи доріг – нові дороги Гройсмана, і старі, до яких уряд Гройсмана ще не дістався. Я розумію, що останніх більше. Але нагадаю – 7 тис. км доріг ми вже зробили. Причому на всіх напрямках – на Заході, Півночі, Сході. «Львів – Тернопіль», «Київ – Харків –Довжанський», зараз активізуємо роботи на трасі «Запоріжжя – Маріуполь», транспортний коридор «Go Highway». І це лише неповний перелік доріг державного значення. А є ще місцеві дороги, яким, знов повторюсь, приділяємо увагу. Між іншим, останній раз так масивно дороги в Україні будували тільки до «Олімпіади – 80»! Ми будуємо. І це, зауважу, в умовах війни, в умовах колосального боргового навантаження, в умовах, коли затребувані і реалізуються великі соціальні ініціативи! Для мене досі загадка: чому в довоєнний час, час економічного зростання, не можна було займатися дорогами? І я розумію, що це риторичне запитання.

Ви можете назвати себе найефективнішим прем’єром незалежної України? Аргументи, якщо так…

Головне, аби люди назвали мене ефективним прем’єром. Ставити собі оцінки – марна справа. Але дивитися людям прямо в очі, не ховаючи і не ховаючись, я можу.

Чим Україні загрожує призначення на посаду прем’єр-міністра не вас

Прізвище не має значення. Має значення продовження курсу змін. Зупинка реформ – це як аварійна зупинка потягу, який рухається на повній швидкості. Наслідки можуть бути катастрофічними.

Маєте родинний бізнес? І чи можете назвати себе незалежним від впливу відомих політиків чи бізнесменів?

Незалежним назвати себе можу. І всі мої статки я щороку сумлінно декларую. Можна подивитися – жодних таємниць.

У разі, якщо ви продовжите очолювати уряд наступної каденції, що зробите, на що не наважилися досі?

У мене немає напрямів роботи, на які я не можу зважитися. Не звик тікати від проблем. Навпаки: є проблема, є її вирішення. Якщо я отримаю мандат довіри від людей, намагатимуся все ж таки змінити систему ухвалення рішень в Україні. Коли ця зміна відбудеться, далі буде легше.

З ким із попередньо прохідних до парламенту політичних сил співпрацюватимете, а з ким категорично не плануєте?

Співпрацюватиму з усіма, кому близька ключова для нас цінність – інтерес держави і інтерес громадянина. Ми – велика 45-мільйонна країна з прекрасними перспективами. Ми маємо бути успішними! Всіх, хто розділяє цю думку, ми запрошуємо до співпраці. Єдині, з ким не хотілося б мати справу, – з відвертими популістами і брехунами, які не поважають Україну і українців.

[19.07.2019 12:24]
Інші записи від автора:
64