Загружаем курсы валют от minfin.com.ua
зв'язатися з нами

Як місто і бізнес можуть заробити на відкритих даних?

39135026_2215771352005212_2969325446816071680_nВ умовах стрімкого технічного розвитку інформація стає не просто ресурсом для знань, а й товаром.
Європейські країни давно обраховують, який економічний ефект матимуть від відкриття своєї інформації громадянам та бізнесу. Цьогоріч Україна вперше провела подібне дослідження. За підрахунками Lateral Economics, Open Data Institute та Київської Школи Економіки, у 2017-му українська економіка отримала понад 700 млн доларів завдяки тому, що владні органи почали відкривати інформацію, яку постійно збирають. Якщо рух за відкриті дані й далі набиратиме обертів в Україні, підрахували експерти, то до 2025 року це може принести економіці до 1,4 млрд дол. Матимуть дохід, за прогнозами, й бізнес, і міські бюджети. Перші – від можливостей для розвитку, другі – від податків, що платитимуть підприємці.

Відкриті дані = гроші

Епоха відкритих даних в Україні розпочалась у 2015 році, коли уряд ухвалив Постанову № 835, якою затвердив Положення про набори даних, які мають оприлюднювати державні та місцеві органи влади. Документом Кабмін зобов’язав розпорядників інформації усіх рівнів публікувати на державному порталі визначений перелік даних, що постійно оновлюватиметься у придатних для машинної обробки форматах і буде у цілодобовому доступі для завантаження й використання. Перелік інформації доволі широкий і містить не тільки антикорупційні дані про доходи і витрати чи видачу дозволів, а й дані соціального й туристичного характеру, які часто навіть більше зацікавлюють розробників корисних стартапів.

Відповідно до українського і міжнародного законодавства, набори даних, що оприлюднюють міністерства, підприємства чи міста, є вільними й постійно доступними для використання у будь-яких цілях, навіть у комерційних. Більше того, відкриті дані можуть продаватись. Саме така ситуація, наприклад, в Алжирі, де через обмежений доступ до інформації громадські активісти купують у влади дані, опрацьовують їх і вже самостійно створюють реєстри; у Франції, де законодавчо закріплено право для низки установ продавати дані, що ними збираються (для прикладу, Національний інститут з географії продає продукти для картування, аналог українського Гідрометеоцентру MeteoFrance продає дані про погодні умови в країні). У французів для таких установ існує чітке обмеження щодо вартості даних: продаючи інформацію, вони можуть заробити за рік не більше 25 % коштів від свого річного обороту. В Україні таких обмежень немає, однак поки органи влади заробляють хіба що на копіюванні та скануванні документів, що дають на інформаційні запити.

39020882_222374655114532_5258454822725615616_nДохід від відкритих даних для держави – це не лише живі кошти в бюджеті. Мова йде і про інвестиції, що зайшли в країну, і нові робочі місця у приватному і державному секторах. Водночас держава може самостійно взяти курс на залучення висококваліфікованих фахівців і розвивати напрямок відкритих даних. Таким шляхом пішла Франція. Автор матеріалу цьогоріч завдяки проекту «Навчальні програми професійного зростання», що підтримується USAID, міг наживо поспілкуватися з європейськими урядовцями щодо тих стратегій, які обрала французька держава в секторі відкритих даних. Найбільш вражаючим є проект державної служби Etalab «Підприємці, які представляють суспільний інтерес», що могла б запозичити навіть новоутворена громада. У рамках проекту міністерства оголошують про розробку сервісів, яких їм бракує у роботі, шляхом конкурсу шукають талановитих ІТ-фахівців для реалізації ідей, прописуючи необхідні компетенції, потім формують команди. Відібрані учасники на 10 місяців влаштовуються на державну службу у міністерства й отримують зарплатню на рівні приватного сектору, а не як державні службовці. Їм надається повний доступ до тих даних, що могли би бути закриті для тих компаній, які б попросили дані у міністерства для власного інноваційного продукту. Зарплатню у розмірі 4 тис. євро учасникам платять з державного бюджету, а от кошти на сам продукт шукають серед інвесторів. Переважно учасниками проекту є молодь, навіть студенти, які пишаються, що пройшли конкурс. Вважають це перспективною справою, адже у їхньому портфоліо з’явиться програмний продукт державного значення, а вони зможуть комунікувати з учасниками інших міністерств, отримувати навички роботи в команді. Завдяки таким програмам держава виграє тричі: залучає молоді кадри, поліпшує інвестиційний клімат і приймає більш ефективні рішення, що приводять до економії коштів і збільшення доходів.

Катерина Оніліогву, керівник напряму відкритих даних у проекті «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах»:

– На даний момент в Україні найбільше проектів на основі відкритих даних створюють за наступними напрямками – екологія, інфраструктура, legal tech та агро. Це стало очевидно, коли на найбільший конкурс ІТ-проектів на основі відкритих даних Open Data Challenge подалося найбільше проектів саме за такими напрямками. Дуже цікаво, що більшість проектів агрегують та поєднують багато баз даних або створюють чат-боти, що приносять унікальні знання користувачам через свої продукти та сервіси. Зацікавленість в саме цих сферах говорить або про наявність якісних даних (ЄДР, закупівлі та судові рішення), або про відсутність даних (наприклад, з екології, тому проекти генерують відкриті дані самі). 190 заявок з 27 міст України теж говорять про великий попит на місцевому рівні. Відкриті дані наразі в тренді саме на місцевому рівні. Тільки цього року два великих міста Чернівці та Вінниця запустили свої портали відкритих даних, щоб зробити дані найбільш доступними для своїх жителів.  Я би порекомендувала містам дізнатись попит на дані саме у своєму місті та поєднати з тенденціями, що є на ринку, та відкривати саме такі набори даних.

Дані не тільки для активістів, а й для міста

У радах, яких зобов’язали виконувати постанову й публікувати безліч даних, існує стереотипна думка про те, що відкриті дані потрібні тільки журналістам та громадським активістам. Для них самих відкриття даних – неоплачуваний зайвий клопіт. Насправді ж якісні управлінські рішення і доходи в бюджет – ось ефект, який отримують міста від запровадження політики відкритих даних. Самостійно аналізуючи свої дані і використовуючи їх для нанесення, наприклад, на карту, місто може прийняти більш ефективне рішення про здійснення енерго-ефективних заходів чи розподіл територій, що будуть закріплені за освітніми закладами. У першому випадку рада більш раціонально використає кошти, в іншому – прийме рішення, яке поліпшить надання освітніх послуг. В обох випадках місто чи його очільники отримають ще й політичні бали. Рейтинги й популярність – вагомий аргумент для чиновників починати роботу в сфері відкритих даних.

39062960_448963732275421_1328715628428656640_nДані принесуть місту й інвестиції, якщо відкрити корисну інформацію для потенційних інвесторів. Сучасний завод запропонує місту будувати той, хто напередодні матиме можливість, не оббиваючи пороги владних кабінетів, оцінити, наскільки складно отримати дозволи на будівництво, які ставки оренди і податків встановлені радою для бізнесу і які екологічні/фінансові/демографічні проблеми можуть вплинути на розвиток інвестиційного проекту.

В Україні вже є міста, які публічно заявляють про заробіток від відкриття даних. Місто Дрогобич, що на Львівщині, з населенням приблизно в 77 тисяч мешканців, говорить про конкретні цифри, які отримали в бюджет після створення корисних сервісів на основі відкритих даних для громадян.

Більше того, публікуючи набори даних, місто залучає містян до участі у прийнятті рішень і виправленні помилок у важливих документах. Партисипативне управління містом – сучасний тренд. І запровадження у містах громадських бюджетів (бюджетів участі) яскравий тому приклад.

Станіслав Гайдер, начальник відділу інформаційних технологій
та аналізу Дрогобицької міської ради:

– Дрогобицька міська рада завдяки спільній роботі з проектом «Прозорість та підзвітність у держуправлінні та послугах» навчилася працювати з відкритими даними та отримує як прямі, так і непрямі дивіденди. Якщо говорити фактами, то відкривши дані про розміщення зовнішньої реклами в місті, за рік ми збільшили надходження в бюджет від реклами з 176 тис. грн до 350 тис. грн. Містяни почали нам вказувати на незаконно встановлені рекламні площі. Відкриті дані про енергооблік допомогли місту зекономити 10% затрат на енергоносії в комунальних закладах міста, а відкриті дані про торгівлю та МАФи дали зрозуміти підприємцям, що найкращий спосіб для спільного розвитку міста – це офіційний та прозорий договір з міською радою, а не стихійна торгівля. Непрямими девідендами для міста стало те, що дрогобичани сьогодні можуть перевірити будь-яку сферу життєдіяльності міста: проаналізувати дані та знайти, які питання треба порушити перед чиновниками, депутатами. Відкриті дані у Дрогобичі розпочали формувати соціальний капітал. Влада віддає дані та візуалізує їх, громада допомагає контролювати та вказує на помилки, а бізнес отримує важливу екосистему для побудови бізнесу.

Сергій Мільман, засновник та СЕО YouControl:

– На щастя, в Україні нарешті почав формуватися ринок відкритих даних. Дедалі більше з’являється сервісів, що несуть з собою додаткову вартість. Оскільки відкриті дані можуть стосуватись абсолютно різних аспектів (бізнес, екологія, транспорт тощо), сервіси на основі них також орієнтуються на задоволення різних потреб. Наприклад, ми орієнтувались на вирішення проблеми з ненадійними партнерами. Адже вибір «кота в мішку» часто приносить компанії збитки у вигляді списаної дебіторки, фінасових втрат від невиконаних зобов’язань через банкрутство чи шахрайство або репутаційних втрат через «токсичне» партнерство. На сьогодні все більше компаній зацікавлені у зручній перевірці контрагента на благонадійність, а також моніторингу змін про його статус, судові процеси, борги тощо. Одними з перших наших клієнтів стали банки, юридичні фірми та аграрні компанії. Сьогодні вже сервісом користуються всі, хто розуміє в бізнесі «біль втрат».
Ринок відкритих даних несе з собою прибуток для держави у вигляді збільшення ВВП. За дослідженням експертів, за 2017 рік вони вже принесли економіці понад 700 млн доларів. Наша компанія якраз в цей рік вийшла на прибутковість. Тому я вірю в те, що цей бізнес є перспективним і ми рухаємось у вірному напрямку.

Відкриті дані – сировина для успішних бізнес-моделей

Міжнародна консалтингова компанія McKinsey стверджує, що відкриті дані через продукти та сервіси на їх базі можуть дати країнам приріст від 0,4% до 1,5% ВВП, або ж 3 трильйони доларів на рік в семи галузях глобальної економіки. Україні аналітики пророкують зростання економічного ефекту від розвитку відкритих даних  приблизно у 2 рази. Однією з причин таких оптимістичних показників є поява в останні роки значної кількості громадських та приватних стартапів на основі даних держави. Сприяє цьому процесу ще й те, що в Україні дозволено використовувати дані держави з метою отримання прибутку.

38985142_1872277076400665_2233137472114524160_nОснова більшості бізнес-моделей – інструмент для пошуку, аналітики чи візуалізації, доступ до якого продається. Одними з найбільш відомих в Україні є сервіси, що були створені для зменшення зловживань в бізнесовому середовищі. Мова, наприклад, про  YouControl, OpenDataBot, «007» та «Контрагент», які надають засновану на відкритих даних інформацію, що допомагає користувачам знайти надійних бізнес-партнерів і знизити ризик збиткових трансакцій. Іноді розробники проекту можуть зробити доступну для широкого кола користувачів версію і продавати доступ до розширеного функціоналу. Таким шляхом пішли розробники OpenDataBot,  який дає можливість через найпопулярніші месенджери Telegram, Viber, Facebook Massenger за кілька секунд отримати інформацію про компанію, судові рішення щодо неї. Сам сервіс працює на основі даних ЄДР та Реєстру судових рішень.

Значної популярності зараз набирають сервіси для бізнесу на основі геопросторових даних. Наприклад, українська компанія SmartFarming просуває «точне сільське господарство», використовуючи зокрема відкриті дані з Державного земельного кадастру, щоб допомагати фермерам підвищувати урожайність. У пакеті послуг компанії моніторинг стану посівів з допомогою їхнього програмного забезпечення, вимірювання земельних ділянок, аналіз ґрунту і т.д.

Цікаво, що клієнтом таких бізнес-проектів може бути не лише приватний сектор, а й органи влади. Муніципалітети Франції, наприклад, мають територіальні об’єднання, що створюють задля ефективного управління IT-системами. Кожен муніципалітет сплачує об’єднанню визначену суму за кожного свого мешканця, а взамін отримує доступ до 42 програмних сервісів, на основі власних та приватних даних у сфері фінансів, освіти, питань цивільного стану та спадщини. Територіальне об’єднання, що надає комунам доступ до IT-продуктів, не лише створює інструмент для ефективного управління громадами, а й пропонує аналітичні візуалізації, що показують стан речей у цих же громадах.

Окрім того французи пропонують місцевим органам самоврядування різні практичні додатки для поліпшення прийняття рішень. Приватна компанія Unlimites Cities розробила програму, яка дозволяє органам влади залучати громадян до процесу прийняття рішень при реконструкції парків, скверів, мікрорайонів. Функціонал програми, який надається органам влади у користування, дає можливість збору візуальних пропозицій від громадян, коментування, голосування, створення ескізів реконструкції об’єктів.

39061421_285374868930506_1869779820078956544_nВ Україні ж до об’єднань і покупок схожих програмних продуктів вдаються неохоче, однак уже бачать перспективу у використанні розробок приватного бізнесу. Має успішні приклади й Кропивницький. Управління розвитку транспорту і зв’язку використовує картографічний сервіс EasyWay та його аналоги, аби слідкувати за дотриманням перевізниками руху громадського транспорту. КП «Міськсвітло» використовує програму керування вуличним освітленням «Owlet» від приватної компанії «Шредер» для виявлення проблемних точок в освітленні міста.

Часто українські органи влади запозичують для своєї роботи проекти і залучають громадських активістів. Наприклад, міська рада планує під’єднатися до безкоштовної платформи OpenBudget, аби візуалізувати міський бюджет і зробити його зрозумілим і доступним для населення. Для моніторингу діяльності учасників публічних закупівель тендерні комітети використовують такі сервіси як OpenDataBot, Clarity Project, Антикорупційний монітор. Найближчим часом запуститься новий стартап Papir AMKU, у якому активісти збиратимуть усі рішення Антимонопольного комітету щодо порушень при проведенні закупівель.

Утім бізнес-проекти на основі відкритих даних – це не тільки заробіток від надання послуг чи доступу до продукту. Це ще й можливість отримати фінансову підтримку ззовні для розвитку власного стартапу. Торік Державне агентство з питань розвитку електронного урядування та проект «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах» організували в Україні конкурс Open Data Challenge. Він покликаний залучити розробників, стартаперів, дизайнерів, дослідників та громадських активістів до використання відкритих даних для розробки сервісів та продуктів, які сприятимуть вирішенню проблем українського суспільства. Самі ж ідеї для проектів та стартапи проходять двомісячну інкубацію й можуть отримати грошовий приз для подальшого розвитку. Торік проект активістів OpenMarket Вугілля (платформа для проведення онлайн-аукціонів з продажу вугілля. – Ред.) за перемогу у конкурсі отримав 600 тис. грн. Цьогоріч призовий фонд конкурсу зріс з 1,5 млн грн до 2,5 млн грн.

Більшість даних міст і держави сьогодні оприлюднюються на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних та офіційних сайтах рад. Останнім часом популярними стають воркшопи й хакатони на тему відкритих даних, що організовують не тільки для громадських активістів та IT-фахівців. Сьогодні це один із найпопулярніших способів залучити населення та бізнес до розробки стратегій розвитку громад у сфері відкритих даних. Радує, що найбільше зацікавлюють сучасні тренди відкритості й новітніх сервісів не міста-мільйонники, а невеликі містечка й обласні центри. Стати на цей шлях сьогодні саме час і новоутвореним громадам, адже їм найпростіше на старті свого існування розробляти багаторічні плани й стратегії розвитку.

 

Світлана Дубина

 

[28.06.2018 11:12]
Інші записи від автора:
38