Загружаем курсы валют от minfin.com.ua
зв'язатися з нами

Жнива-2018: перші підсумки

43828231_1014036052101779_6985657357963362304_nЗа даними Мінагрополітики, станом на початок вересня в україні вже намолотили понад 36 млн тонн зернових та зернобобових культур, зібравши врожай із 10 млн га. Жнива завершили на полях із зерновими, гречкою, просом, соняшником і ріпаком. Одночасно із збиранням врожаю аграрії сіяли озимий ріпак під урожай 2019 року.

Свої корективи у звичні для фермерів терміни збиральної кампанії цьогоріч внесли погодні умови, тож збирати ранні зернові культури довелося раніше. Кіровоградщина  завершила ці роботи однією з перших. За даними державної служби статистики України, нині  Кіровоградська область посідає 7 місце зі збирання зернових та зернобобових культур серед регіонів, поступаючись місцем Харківській (6 місце), Херсонській (5 місце), Дніпропетровській (4 місце), Миколаївській (3 місце), Запорізькій (2 місце) та Одеській (1 місце) областям.

Марія Чорна,
заступник директора департаменту агропромислового розвитку Кіровоградської ОДА:

Нині в області завершено збір ранніх зернових культур, прогнози з урожайності основних зібраних культур у 2018 році збулися лише частково. Так, наприклад, за оперативною інформацією, урожайність основних видів ранніх зернових становила: пшениці – 36,7 ц/га при плані 33,9 ц/га, ячменю – 27,7 ц/га при плані 27,0 ц/га, ріпаку – 22,5 ц/га при плані 24,1 ц/га. Аграрії області ніколи так рано не завершували збір зернових, проте цього року через особливості погоди жнива стартували раніше звичних термінів. Корективи у звичні терміни збиральної кампанії внесли спека й посуха навесні.  Вдала зимівля озимих і запаси весняної вологи позитивно вплинули на початок збиральної кампанії. У зв’язку з цим серйозних знижень врожайності зернових не очікувалося. Кіровоградщина разом із Запорізькою, Миколаївською, Одеською, Херсонською, Полтавською та Закарпатською областями однією з перших завершили збирання ранніх зернових культур. Проте остаточні підсумки жнивної кампанії 2018 року та рейтинг області наразі визначити неможливо, оскільки всі дані ще відсутні. Чітка картина щодо цінової політики на ринку зерна, зважаючи на показники врожайності, буде зрозуміла тільки у жовтні–листопаді. На внутрішні ціни на зерно у 2018 році можуть значно вплинути ціни на світових біржах, оскільки через несприятливі погодно-кліматичні умови в основних країнах–виробниках відбулося значне скорочення запасів пшениці у світі.

Олександр Зобенко,
директор Фермерського господарства Зобенка Л.В.:

Якщо говорити про ранні зернові, то ми очікували в нашому регіоні кращого врожаю, хоча на фоні інших районів ми маємо хороші показники. Але у травні було два тижні спеки, і в цей період сформувався колосок. Через спеку він недоотримав вологи, запікся, тому і збирання почалось раніше.
Урожайність зернових в моєму господарстві склала на деяких полях 35–40 ц/га, на інших полях – 50–55 ц/га. Дуже добре себе показала селекція німецьких сортів пшениці. Як вплине така врожайність культур на ціну зерна, в принципі не важливо, бо вона тенденційно лишається відносно сталою протягом року. Тому пшеницю мало хто зберігає. Наголошу, що проблем із сільським господарством у нас немає: воно динамічно розвивається, в Україні це одна з найбільш прибуткових сфер, закуповуються комбайни й трактори на мільярди. Але в нас є проблеми із селом, адже звідти їдуть люди! Роботи в селах немає, зараз техніка замінила людський ресурс. 6 тис. га за допомогою техніки може обробити 6 чоловік, тоді як у середньому колгоспі при такій кількості земель колись працювали 150 людей. Тому нам треба йти шляхом польських господарств, коли 20 га землі годують одну родину з 10–15 чоловік. А в нас іде тенденція до розвитку латифундистів – крупніші господарства поглинають дрібні.

[09.10.2018 13:52]
Інші записи від автора:
42